З Артемом ми зналися з дитинства, тому що народилися і виросли в одному селі. Село у нас невелике і, як годиться, всі все знають. Ми з Артемом зустрічалися більше трьох років, після чого вирішили одружитися. Планували, що відразу після весілля ми разом поїдемо в місто, знайдемо роботу, на початку знімемо квартиру і будемо з часом думати, як придбати свою. Одним словом, планів у нас було багато. Весілля спланували, навіть знайшли підходяще місце для торжества.
Так як в селі на ресторани не витрачаються, особливо і гроші збирати не треба було. Їхати в місто і залазити в борги сенсу не було; воно й на краще, адже мій наречений втік з весілля. Зробив він це так, що все село гуло від новини. Напередодні свята я з’їздила до обласного центру в салон і купила собі дуже гарне весільне плаття. Мама вже продукти купувала, прикраси робила.
Артем певну суму на підготовку навіть дав зі своєї кишені. Весілля було призначено на 17 липня. Гостей ми покликали трохи — 40 найближчих родичів. Вранці ми повинні були поїхати в ЗАГС, потім на фотосесію, а після обіду гості повинні були зібратися в тому будинку, який ми орендували для гуляння.
І ось в п’ятницю, буквально за день до весілля, моя майбутня свекруха приходить до нас додому і каже, що її син не може знайти собі місця — не хоче одружуватися. Він проти весілля, адже наречена, тобто я, відмовляється брати його прізвище. Ми з Артемом не раз обговорювали цю тему і вирішили не ускладнювати, так як документи складно міняти. У нас в селі давно немає відповідних установ, а кататися в місто кожен день через паперову тяганину бажання немає.
Але я впевнена, що справа зовсім не в цьому. Він сам вирішив, що весілля не буде. Просто злякався, тому що попереду багато труднощів, які ми повинні були подолати. І я впевнена, що у нас все б вийшло, адже багато молодих людей так починають, а потім всього досягають разом. Я ще ввечері обдзвонила всіх свох гостей і сказала, що весілля не буде. З Артемом вирішила не говорити, адже він сам не прийшов, а прислав до нас свою маму.
А в понеділок я зібралася і поїхала в місто. Я хочу почати нове життя і влаштуватися на роботу, щоб повернути матері витрачені гроші. Артем говорив, щоб я повернула йому його гроші назад, але я не буду цього робити: нехай це буде компенсація. Самому не вистачило хоробрості про все сказати, маму до мене відправив. Нерозумно втрачати свою любов через прізвище, але, напевно, Артем ще просто не доріс до створення сім’ї.
