Я живу від мами недалеко, на машині близько години займає, щоб приїхати. Тому три-чотири рази на місяць я приїжджаю до мами після робочого тижня. І ось я помітила, що до неї часто приходять діти сусідки та постійно щось просять. То їм солі не вистачає, то цибулини, буряків. Сидимо ми з мамою увечері п’ємо чай і про все говоримо. І ось знову нашу розмову переривають сусідські діти.
-Мама попросила у вас яйця взяти. Моя мама пішла на кухню по яйця, а я запитала у дітей, навіщо вони їм.
Виявилося, що їхня мама готує великий торт. Я сподівалася, що і нам кілька шматочків дістанеться, але все було дарма. Сусідка навіть не подякувала за яйця. Я сказала мамі, що це нормально. Вони буквально з’їдають у неї підлогу холодильника.
Але мама в мене добра душа, вона каже, що не може відмовити дітям. Але найбурхливіше було, коли мені зателефонував незнайомий номер. Я взяла трубку, а це виявилася мамина сусідка. -Ти ж у центрі живеш, може купиш для моєї доньки ковзани. -Де я зараз їх візьму? -Ну Походи по магазинах і пошукай. -А може ви сядете на електричку, приїдете до міста і самі для своєї дитини будете шукати речі! І вистачить об’їдати мою маму.
-Вже не думала я, що у такої гарної жінки така з ла донька. Після цього сусідка на кілометр оминає мене, коли я приїжджаю до мами в гості. Мама все продовжує хвилюватися, що відповідатиме сусідці. А я сказала, що нехай у таких випадках дзвонить мені. Я підкажу зу хвалій сусідці, де магазини знаходяться, щоб не жила за рахунок моєї мами.
