Пішла геть, невдячна! — заволав батько. І вона пішла з дому. Сім років тому Ганна втра тила матір. Три дні тому виповнилося її вісімнадцятиліття. Аня з відзнакою закінчила перший курс ме дінституту. Мріяла піти стопами матері. Але батько сплутав її плани своїм сюрпризом. Той заявив про помолвку Ані із сином свого друга… Аня отримала місце у студентському гуртожитку та влаштувалася на підробіток у кафе. Цього вечора у кафе було мало народу. Три парочки та красень-брюнет у елітному костюмі. «У такому тільки в ресторан, а не в цю «тошнилівку», подумала Аня…
Після закінчення зміни Аня попрямувала до гуртожитку. Брюнет, стоячи поряд з автомобілем, чекав на когось. — Аня, мені необхідно з вами поговорити, — покликав її той. — Вибачте, але я поспішаю. — Дозвольте мені провести вас. Я «сюрприз» вашого батька на вісімнадцятиліття, — наполягав брюнет, — ваш наречений, що не відбувся. — Ось воно як! І що ви хочете сказати, — з іронією запитала Аня. — Я Артем, — представився хлопець. — І давайте на «ти». — Добре, — погодилася Ганна. — У мене до тебе ділова пропозиція. Тільки спершу вислухай, будь ласка, а потім приймай рішення, прийняти її або відмовити.
— Слухаю, — сказала дівчина. – Я не знаю, які такі справи у наших батьків. Мені треба розвивати біз нес. Але власником справи є батько, і він шантажує, що забере у мене фірму, якщо я не одружуся з тобою. Я пропоную фіkтивний шлюб. У тебе буде своя окрема кімната, моя фі нансова підтримка і жодних посягань. – Мені треба подумати, – сказала дівчина. — Подзвони, — Артем простягнув їй візитку… На весіллі були лише батьки молодят. — Можете поцілувати наречену! Вони поцілувалися… І між ними проскочила іскра. – А мені сподобалося! – тихенько сказала Аня. — Мені теж, — весело відповів Артем. Через кілька місяців з іскри в РАГСі спалахнуло полум’я kохання.
