Вихідний почався зі сварки із дружиною. Встав і прийшовши на кухню, Влад побачив кошеня. — Доброго ранку! – радісно вітала його дружина. — Чудовий день. Немає вітру, тепло… — Хто це? — похмуро запитав Влад — Котик! — відповіла Олена. — Що він тут робить? – Знайшла. Сидів біля клумби. І так жалібно нявкав… — На моє повернення, щоб його не було тут! — Сказав Влад і пішов, грюкнувши дверима. Він сидів у парку, коли отримав СМС від Олени: «Можеш повертатися, сусідка взяла кошеня до себе». Владу стало не по собі. Чого він розсердився на дружину? Наче вередлива дитина, а не дорослий чоловік. Чи бачите, Олена не порадилася з ним, взявши до хати тварину…
Кинув одну, показав гонор і втік… А дружина, щоб не сkандалити, впросила сусідку забрати котика до себе. Гад він… Дружину позбавив радості. Олена, за всю історію їхньої сім’ї, постійно поступається йому, пристосовується до його капризів. А що він зробив для дружини? Влад швидко пішов додому, а дорогою купив букет троянд у квітковому павільйоні. Олена їх просто обожнює. Олена сиділа на стільці, а на колінах у неї лежало кошеня. Вона мовчки nлакала і гладила котика. Побачивши чоловіка, дружина сказала: — Сусідка спочатку взяла його, а потім принесла назад, мовляв, їм породистий потрібен. Бродячий їм не годиться… Я не знаю, куди його подіти.
— Нікуди його не треба дівати, хай із нами живе, – відповів Влад. — Ти серйозно? Ти не заперечуєш? – Олена засяяла від щастя. – Серйозно! Вибач мені, кохана. Вибач за мою черствість… Я тобі дещо приніс, сказав він, дістаючи букет троянд із-за спини. – Ось. Це для тебе. Не треба nлакати. Я кохаю тебе. — Дякую, коханий, — тихо сказала Олена. Взявши квіти, вона ще сильніше засяяла від щастя. — Поміщу квіти у вазу і буду тебе годувати. А потім віднесу кошеня до ветеринара, – сказала Олена. — Підемо разом. — Чудово! – радісна дружина вийшла з кухні. А Влад узяв на руки кошеня: — Будемо знайомитись малюк, якщо вже нам судилося разом жити.
