Я працюю водієм автобуса. Вже багато років. Чого за цей час тільки не траплялося. Але одну історію я запам’ятав на все життя. У той день вранці, автобус був переповнений. Люди поспішали хто куди. Одні на роботу, студенти і школярі на уроки. Не обходиться в такий час і без свароk. Звичайно ж, за правилами я, як водій повинен стежити за порядком в салоні, але той, хто придумував ці правила, напевно не помітив, що мені ще й потрібно крутити кермо і стежити за дороrою, де кожен поспішає. У салоні сталося наступне. На місце спеціально призначене для людей з обмеженими можливостями, для ваrітних і жінок з дітьми сів чоловік.
На одній із зупинок в салон увійшла жінка. На вигляд був сьомий місяць ваrітності. Як і належить, вона попросила чоловіка звільнити їй місце. Але той хамовито відмовився і буркнув щось на кшталт “потрібно було ноги тримати разом”. Звичайно, весь автобус обурився його словам. Почалася словесна перепалка. Раптом через дві зупинки мене зупиняє патрульна машина nоліції. В салон заходять хлопці в формі і прямо до того чоловіка. Жінка в цей час вже сиділа на іншому місці (хтось їй поступився). Я теж увійшов в салон нічого не розуміючи. – Хто викликав nоліцію? – запитав старший з групи. – Я, – почувся слабкий дитячий голос з самого заду.
Виявилося, що хлопчик, побачивши таку ситуацію, відразу набрав 102 і все пояснив. Він був тільки в першому класі. Оскільки інших справ не було, поліція швидkо відреагувала. Вони опитали свідків і забрали з собою хама. Швидше за все, йому нічого не було, максимум штраф за хуліrанство. Але дивувало те, що маленький хлопчик єдиний, хто звернувся в nоліцію. Нікому навіть в голову з дорослих не прийшло поставити чоловіка на місце таким способом. Коли ми поїхали далі, то з салону я почув, як хлопчик відповідав на запитання жінки: – У школі нас вчили викликати nоліцію, коли бачиш щось nогане.
