Аня зі своїм 4-річним сином Вітєй вийшли з автобуса в абсолютно незнайомому місці. Тут жив батько її дитини Віті. Вони пройшли до магазину, щоб купити тортик на честь знайомства. І Аня стала питати у продавщиці: -А Скажіть, де будинок Іванових знаходиться? Продавщиця спочатку розсміялася, а потім почала: -У нас півсела Іванових, я теж Іванова. Тобі яких саме? -У них сина Вітєю звуть. -Таких два є. У них батько не став морочитись, і синів одним ім’ям назвав. Один біля річки мешкає, другий на кінці села. Продавщиця сказала номер будинків, Ганна купила тортик і пішла шукати. Будинок біля річки був гарний і великий. Високий паркан, будинок видно, що новий зовсім. Аня постукала. Двері їй відчинив дідок:
-Дівчина, вам кого? -Мені потрібний Вітя. Справа в тому, що це його син. Дідок тут же запросив дівчину додому, його дружина так була рада дорогим гостям. Вони посідали за стіл, стали пити чай з тортиком. -Ой, ми такі раді, що Вітя свою частинку у світі залишив … він пoмep рік тому, в авapiю потрапив. А як ви познайомились? — Запитала бабуся. -Випадково вийшло … ми пару разів перетнулися, а коли я знала, що вагiтна, то Вітя вже поїхав. Я тільки пам’ятала назву села, з якого він був. Бабуся почала показувати альбом із фотографіями. Маленький Вітя був дуже милим хлопчиком, але вже дорослого Вітю Аня не впізнала: -Ой, то це не він … -Отже, другого Вітьки син, — з гіркотою сказав дід і провів Аню до другого будинку.
-Галя, Виходь. Тут дівчина із сином Віті приїхала. -Чого? Ще одна? Ні, нам більше не потрібно. Грошей їй треба? -Ні, я просто хотіла сина з батьком познайомити. -Так він у в’ язницi, ти через 5 років приходь-познайомиш. -Не звертай на неї уваги, пішли краще до нас, бо останній автобус у місто вже поїхав, — сказав дід Ані. -А Хто це жінка Галя? — Запитала Аня. -А Це перша дружина Віті. Він часто гуляє, ось у них на подвір’ї троє дітей, то один із них від незнайомої нам жінки. Вона залишила його і пішла. А Галя тепер виховує. З батьком дитини так і не вдалося побачитись, але це навіть на щастя. Бо дід і бабуся так прив’язалися до маленького Віті, що Аня залишилася гостювати у них цілий тиждень і пообіцяла часто приїжджати.
