– Люба, у мене є для тебе сюрприз! – радісно, ледь не підстрибуючи, оголосив Петро. Ці слова чоловіка насторожили Юлю, адже від більшості його сюрпризів у неї кілька днів ще смикалося око. – Ну, що цього разу, – з непідробною тривогою спитала Юля. – Моя мати поїде з нами на море! Я такий радий! – Ти радий? А я ні, Петро. Ти нормальний взагалі? Ми планували їхати туди втрьох: я, ти та Машка! – Так, мама за Машею доглядатиме, а ми відпочинемо, як нормальні люди. Що в цьому такого? Це добре навпаки! Коли чоловік пішов, Юля зателефонувала до подруги. Вона все розповіла, але правду сказати, в такій поведінці чоловіка не було нічого незвичайного, адже він після весілля якось різко став маминим синком, хоч раніше і не був таким. – А ти спробуй зі свекрухою поговорити. Дивно, що вона попросилася їхати з вами. Вона ж наче тітка така… все розуміє. Хіба ні?
– Може, ти й маєш рацію, Світлано, я зараз їй подзвоню. Юля тут же зателефонувала свекрусі, яка перші кілька хвилин дзвінка розповідала, які купальники та туніки вона побачила в універмазі, та радила невістці піти з нею туди. – Я до вас із запитанням. Скажіть, хіба ви не вважаєте, що нам краще втрьох поїхати на море, адже це перша nодорож Маші, і було б добре, якби тоді ми були лише своєю міні-сім’єю. – Юль, ну Петя сам попросив мене з вами поїхати, мовляв, за Машею треба доглянути і у літаку, і там на морі… Юля поклала трубку і думала, як же їй бути в ситуації, що склалася. Вона щиро не розуміла, чому чоловік так поступає, адже її мама живе своїм насиченим життям, їй так не самотньо зовсім…
– Добре, любий, зіграємо за твоїми правилами, – посміхаючись, сказала Юля. У призначений день Юля, Петро, Маша та її бабуся чекали на свою посадку на літак. – Кохана, я такий радий, що ти більше не сердишся, – сказав Петя, обійнявши дружину. – Без nроблем, kоханий, – хитро посміхнулася Юля. Раптом до них приєднався батько Юлі Олексій Семенович зі спортивною сумкою на плечі. – Ну, Юлька сказала, що вам знадобиться доnомога на відпочинку, – помітивши запитуючий погляд зятя, сказав чоловік. – Юль, ти ухвалила таке рішення, не порадившись зі мною? – відійшовши від батьків, спитав Петро. -Ну так. Ти ж так само вчинив. А моєму батькові самотньо, от я й подумала, що вам вчотирьох буде веселіше. – Вам? Вчотирьох? – Так. Я лечу раніше за вас. Свєтка на мене вже чекає. Приємного вам відпочинку, але мені в інший бік, – засміялася Юля і попрямувала з валізою до іншої зали очікування.
