Андрія виховувала одна мати. Вона намагалася тримати хлопця у строгості, щоб він завжди її слухався і не вплутувався в nогані компанії. У результаті Андрій і справді навчився від мами дисципліни та планування, але разом з цим він став дуже нелюдимим. Андрій не любив галасливих компаній, ігор з друзями. Він вважав за краще сидіти за книжками в повній самоті. Так у школі він був відмінником без друзів. Дівчатка його не цікавили, всі здавались якимись дурними. В університеті все було те саме. Андрій чудово вчився, але друзів так і не знайшов.
На своєму випускному Андрій хотів якнайшвидше поїхати додому, але почався сильний дощ. До них у клуб приїхав натовп дівчат, серед них він звернув увагу на Світлану. Вона була першою дівчиною у житті, яка так сильно йому сподобалася. Світлана запросила Андрія на танець, він не міг відірвати від неї свого заkоханого погляду. Так вони почали зустрічатися. Світлана була на останньому курсі, а Андрій уже працював, винайняв собі окремо квартиру. Світлана постійно говорила хлопцеві про те, що любить. Але Андрію було важко вимовити ці три заповітні слова, він не був романтиком, тому таке йому давалося нелегко. Він любив тихо слухати Світлану, а не говорити про почуття.
І ось настав день випускного Свєти. Андрій приїхав разом із нею машиною до університету. Поки він розnлачувався з таксистом, Світлана вже вийшла з машини. І тут утворився великий натовп. Андрій одразу побіг до того місця. Виявилося, що Світлану збив мотоцикл, вона була непритомна. Андрій відчув за її життя такий страх, що відразу почав битися в емоціях. Та так бився, що мало не впав із ліжка. Це виявилося все сном. Андрій остаточно розплющив очі, зрозумів, що він уже спізнюється на справжній випускний Світлани. Він купив великий букет квітів, під’їхав до університету, знайшов Свєту і міцно її обійняв. Страх, який він відчув уві сні, змусив його все ж зізнатися у своїх почуттях до дівчини.
