Вже пройшло два дні після того, як батьки невістки купили собі новий телевізор, не відправивши нам з дитиною грошей. Я вже забула цю історію і навіть не сподівалася ні на які гроші. Але ввечері дзвонить мені син і каже: — Мама, я знаю що у тебе є трохи складених грошей і ще пенсія, тому давай ви поживете поки на ці гроші. Просто у нас є зараз свої плани, які вимагають вкладень.- У вас там зовсім совісті немає? Робіть, що хочете, це врешті-решт ваша дитина, — сказала я і, не дочекавшись відповіді, поклала телефон. Мій син з невісткою поїхали на заробітки за кордон. Я, звичайно, все розумію, але це вже все рамки переходить: вони хочуть повністю залишити на мене свою ж дитину.
Я не проти його виховувати, тим більше вже навіть не уявляю життя без нього. Але кажу їм, ви допомагайте хоча б фінансово, щоб ми не відчували ніяких потреб, щоб я могла купити все необхідне вашій дитині. Я гроші ніколи не витрачала даремно, у мене завжди все розплановано і прораховано, тільки все, що треба дитині. Я вже збиралася спати, а через пару хвилин мені подзвонила невістка. Напевно, син почав заперечувати їй і сказав, що гроші треба відправити.- Скажіть мені, будь ласка, навіщо ви сваритеся з нами і вічно закидаєте нам нашим сином, між іншим це і ваш онук теж?- Я докоряю? Я сказала вам, що можете робити, що хочете. Якщо вам байдужий ваша власна дитина.
— Все, що від вас вимагається — це сидіти мовчки з онуком. І нам не заважати заробляти гроші за кордоном, нам тут теж життя не цукор і все важко вдається.- Знаєш що, Люба, для чого мені ваші гроші? Не в грошах справа, бери квиток і приїжджай до свого сина, а то він вже забув, як ви виглядаєте.- Коли вважатиму за потрібне, тоді і приїду. А ви замість того, щоб гроші у нас просити, за онуком дивіться. І не встигла я нічого сказати у відповідь, як почула, що у них почалася суперечка, і невістка поклала телефон. У мене весь вечір не вкладалося в голові таке ставлення до мене і довелося накапати крапель. Пізно ввечері мені дзвонив син і вибачався за свою поведінку і поведінку своєї дружини, але сказав, що любить свою дружину і піти від неї не може.
Сказав, що постарається з нею поговорити і надіслати нам грошей. Я йому пояснила, що не збираюся у них нічого просити. Ми і так якось проживемо, а вони нехай собі живуть спокійно. — Коли совість у вас прокинеться, дивіться, щоб пізно не було. Сергій і так вже все рідше і рідше згадує про своїх батьків. Я спробувала знову достукатися до сина, але йому важливіше його любов і гроші. І слухати він мене не хотів, але я сказала, щоб ноги її в моєму домі не було. Син з невісткою на заробітках уже більше року, лише раз передали знайомими трошки грошей, а живуть, як їм добре. А мені шкода Сергійка, розумію, що йому потрібна родина, але тато з мамою подалися за грошима. Я віддаю цій дитині все тепло і любов, яку маю. Я не знаю, як пояснити синові, що він живе неправильно
