Рівно 50 років тому вони поклялися один одному у вічному коханні, вірності та підтримці. А сьогодні, з ранку раніше, після того, як жінка вбралася, вона пішла на кухню, щоб приготувати коханому розкішний сніданок. Як тільки вона торкнулася плити на кухню зайшов чоловік. — Нічого не чіпай! Сьогодні ти не готуватимеш! Ми разом цілих 50 років, треба провести цей день незабутньо, і вручив їй букет ніжних троянд. Жінка опустила обличчя до пелюсток. За мить солодкий аромат торкнувся її. — Але поспішай! Швиденько одягайся, я дуже зголоднів… Вони йшли звичними вуличками. Вони любили жити у своєму містечку.
Поснідавши в кав’ярні, пара попрямувала до того самого місця в парку. – А ще візьмемо зараз човен і погодуємо на озері лебедів, – запропонував чоловік. Вони довго плавали, милувалися благородними птахами та природою золотої осені, що розфарбувала у парку всі дерева. Почало сутеніти. — Дорогий, може, підемо вже? Я вже щось перекусила б. Віктор глянув на годинник: — Хороша ідея. Ходімо! У мене є для тебе сюрприз! — Який ще сюрприз? — Здивувалася Рита. — Побачиш! Вони завернули у вузенькі вулички міста.
Чоловік завів дружину до атмосферного дворика, який освітлювали гірлянди. Дівчина – адміністратор люб’язно привіталася з ними та запропонувала пройти всередину. – Ось це і є сюрприз. Наші діти відкрили свій ресторан! Ось він! Заходь! — І відчинив двері. Рита округлила очі від несподіванки: «Яка краса!», Промовила захоплено жінка. Батьків зустрів добре накритий стіл, у залі було багато живих квітів. Діти та найближчі родичі вітали пару із золотим весіллям, вручали подарунки. — Якби я міг повертати час назад, я повернувся б у той момент, коли ми стояли в тому парку і прожив би ці 50 років ще раз! Я тебе люблю! — Сказав чоловік і поцілував дружину.
