Віття був єдиним сином у Марії Петрівни. Марія Петрівна була вчителькою, любила чистоту, порядок та дотримання режиму. Так вийшло, то по молодості заkохалася в учителя фізкультури, поки викладала в молодших класах, а виявилася ваrітною. Аб орт було робити вже пізно, довелося наро джувати, а батько дитини перевівся в іншу школу. З раннього дитинства у Віті […]
Продолжение...
Ганна не пам’ятала, коли востаннє бачила Василя свого чоловіка. А контракт уже закінчувався, треба було повертатись. Вирішила повернутися красиво. Спочатку у Подільську, до бабусі чоловіка Марії. Там почекати, поки приїде чоловік і зробити сюрприз. Чекаючи на свій рейс, Ганна випадково зустріла свою подругу. – Ганно, сто років не бачилися. Ти в Італії була? До речі, […]
Продолжение...
Свекруха запропонувала вчинити так: ми переїжджаємо до неї, а нашу квартиру здаємо. Діватись не було куди: погодилися. Коли чоловік був удома, всі з нами сюсюкалися. Але варто йому вийти – мене відразу ставили на своє місце. Навіть підходити до холодильника не дозволяли. Я довго плакала перед чоловіком, намагалася йому все пояснити. Він не міг повірити, […]
Продолжение...
У мене була щаслива родина. Я, чоловік і наш син, Антон, жили, раділи життю, але ця радість тривала недовго. Не стало мого чоловіка – Д T П. Антонові тоді було вісім. Мені довелося одною виростити доброго, доброго хлопця. Але, певно, я перестаралася. Після закінчення 9 класу Антон вступив до технікуму. Він переїхав до іншого міста […]
Продолжение...
Якось несподівано зателефонувала тітка і сказала, що двоюрідний брат із дружиною приїде, щоби привітати Славу з днем народ ження. Взагалі його день народ ження був учора, але я востаннє Володю бачила десять років тому і була не nроти. Я його заздалегідь попередила: -Ви з Аллою тільки приходьте не раніше семи, щоб чоловік був удома. -З […]
Продолжение...
Мої батьки все життя сва рилися, як кішка з собакою. Батько у мене складна людина, він матері за двадцять років шлюбу стільки nоганого зробив, що мені зараз навіть буде важко перерахувати. Коли його звільнили з роботи, то він став випивати по-чорному. Мамі доводилося важко, тато навіть став руку на неї піднімати. Одного разу вона не […]
Продолжение...
-Костя, ну скільки можна ходити на цю рибалку? Проведи хоча б ці вихідні зі мною. Я вже не пам’ятаю, коли ми чимось разом займалися. У будні ми на роботі, а у вихідні в тебе риболовля. Коли ми маємо разом проводити час, га? А я так хочу з тобою посидіти, фільм подивитися, поговорити до душі. Ми […]
Продолжение...
Після школи я з першого разу вступила без nроблем до столичного вишу та поїхала з рідного села. Навчалася я добре. Під час практики у лі карні я познайомилася з одним чудовим хлопцем. Його звали Юрою. Він лежав у трав матологічному відділенні з переломом ноги. Я якось одразу до нього всією душею прикипіла. Він здавався дуже […]
Продолжение...
Юлі довелося вийти на вулицю в заметіль, хоча дуже не хотілося. Повертаючись додому, вона помітила бабусю на зупинці. Було дивно, тому що старенька самотньо сиділа і дивилася вниз. Значить автобуса вона не чекає. — Бабуся, ви когось чекаєте? — запитала Юля. — Ні, кого вже мені чекати, одна я. — Ви ж так замерзнете, давайте […]
Продолжение...
Сьогодні Служба Божа в церкві для Ганни була якоюсь особливою-урочистою, чи що. Свій день народження Ганна святкує 22 грудня, саме тому батьки і дали їй таке ім’я. Попросила у Боrа здоров’я для своїх дітей і онуків, за родичів і друзів, душа співала – їй сьогодні 63. Ганна все життя прожила в невеликій однокімнатній квартирі. Тут […]
Продолжение...