Я зрозумів яким я був дурнем після того, як зрозумів, що я молодій коханці не був потрібен і її цікавили тільки гроші, але потім насилу я все ж таки зміг повернути свою сім’ю. У мене є дружина та діти, які відвідують дитячий садок, і ніби все добре, але мене більше не влаштовувала така стабільність, мені хотілося чогось нового, цікавого, нових емоцій.
І я знайшов це нове на стороні, я побачив одну дівчину, яка стояла під дощем і мокла, вона мені, якщо чесно, сподобалася, потім я запропонував її підвезти, вона одразу погодилася. Після цього випадку, у нас все закрутилося, я почав зустрічатися з нею свого часу, намагаючись приховати від дружини стосунки на стороні.
Таким чином, я повністю змінився, став молодшим на кілька років, змінив своє ставлення до дружини — я став холодний до неї, мене цікавила лише коханка. Ми зустрічалися з нею майже щодня. Я купував їй дорогі подарунки, не хотів, щоб наші стосунки заглиблювалися, просто хотів провести час. Я став помічати, що вона почала поводитися просто огидно, мене взагалі не поважала, просила з кожним разом все більше і більше.
Я не міг більше з нею спілкуватися, вона була неадекватною та порожньою. Коли я зібрав усю волю в кулак і вирішив розлучитися з нею, вона сказала, що їй взагалі все одно, вона знайде таких, як я ще. Сказала, що я взагалі їй потрібен був лише для того, щоб змогла задовольнити свої потреби. Я не міг повірити в те, що я проміняв свою дружину на це легковажне стерво, і вирішив все виправити, вибачиться і попросити вибачення у дружини за свою дурість.
Я прийшов додому з букетом квітів, дружина запитала з якого приводу квіти, я сказав, що просто так, вона, звичайно, не повірила, але питання в тому, що все треба доводити вчинками, а не словами. Протягом року я вималівав у дружини прощення і доводив, що маю право бути з нею поруч, що зрозумів свою помилку. Зараз у нас все гаразд, і я більше в житті не проміняю її ні на кого.
