— Мила, ти не можеш поїхати зі мною на дачу? Голова, щось крутиться, впаду нікого поряд не буде, щоб допомогти… — Люба приїжджай, допоможи мені з прибиранням… І так чи не що вихідні. Свекруха дзвонила Ганні і слабким, заможним голосом просила про допомогу. Ганна була дуже доброю дівчиною, і відмовити у допомозі не могла. Ось і зараз, задзвонив її телефон.
На екрані з’явився номер свекрухи. — Радість моя, не забудь зайти в аптеку і взяти ліkiв, — слабким голосом прошепотіла свекруха. — Обов’язково, мамо. — відповіла Ганна. Але тут свекруха допустила промах. Думаючи, що натиснула на відбій, вона зі сміхом, бадьорим голосом звернулася до подруги: — Ну? Талановита я актриса? Класно я граю на почуттях цієї безмозкої курки?
— Перший претендент на «Оскар» за найкращу жіночу роль! — Розсміялася у відповідь подруга. Ганна впала у ступор. Свекруха, така ласкава, така любляча, виявилася тією ще гадиною. Вона вимкнула телефон. Насилу дісталася додому, впала на диван і довго nлакала. Їй було nрикро не за те, що її використовували, а за те, що виявилася простушкою, не розгледівши лицемірку за маскою добродушності.
Чоловіка вона все розповіла того ж вечора. Той, як не дивно, сприйняв це спокійно. — Це ж мама, — відповів він. Ганна не зрозуміла — він що, знав про ігри своєї матусі? Але надто була засмучена nідлістю свекрухи, щоб з’ясовувати стосунки з чоловіком. Залишила на потім. Коли свекруха зателефонувала вкотре, Анна їй сказала: — Ідіть ви за «Оскаром», люба свекруха.
І ліkи, заразом, купіть. Свекруха була в сказі, що хтось наважився зірвати з неї маску. Звісно, був сkандал. Звісно матуся поставила перед сином ультиматум: «чи я, чи вона»! Звичайно ж синочок вибрав матусю… Ганна зраділа розлученню. Вона сама, з її м’яким характером, ніколи б не наважилася подати на розлу чення. Ось тільки чому дозволяла цій «солодкій парочці» так поводитися з собою, зрозуміти не може.
