Ми з братом завжди добре спілкувалися, ніколи великих сварок або образ не було. Чоловік мій теж з ним в хороших відносинах. Два роки тому мій брат купив собі дачу. Там можна залишатися тільки влітку. Але після покупки він побував там два-три рази — з друзями. Далеченько від міста. Я там була всього раз. У мене трирічна дочка. Ми з чоловіком хотіли цього року поїхати на море. Більше хотіли дочку звозити. Розглядали кілька країн, але потім передумали. Не знаєш же, що може бути завтра. Ми не хотіли виїхати кудись і залишитися там надовго через локдауни.
Таке сталося з моєю подругою два місяці тому. Так як у нас своєї дачі немає, я подумала, що можна попросити брата. Уточнити, чи не збирається він там робити ремонт. Я подзвонила, запитала про це. Він сказав, що на ремонт у нього rрошей поки немає. Їхати туди не збирається. Ось тоді я і сказала, щоб він на місяць дав нам ключі від дачі. Ну, якщо не проти. Ми чіпати там нічого не збиралися. Хотіли тільки, щоб дитина була на свіжому повітрі. Він сказав, що подумає і передзвонить. Що він там подумає — я не знала; здивувалася, але чекала дзвінка.
Він подзвонив на наступний день і назвав суму, за яку він здасть нам дачу. Спочатку я подумала, що він жартує. Але виявилося, що ні. Чесно, я була в աоці. Виявляється, я йому підкинула хорошу думку. Він захотів здавати дачу в оренду. Багато ж хочуть відпочивати на дачах. Ось і запитав мене, чи влаштовує нас такий варіант. Я відмовилася. Він сказав, що знайде орендарів. Я не думала, що він запропонує пожити там за rроші. Я ж його сестра, ми одна сім’я! Коли я йому допомагала, грошей ніколи не вимагала: він же мій брат. Тепер навіть не знаю, як далі спілкуватися з ним.
