До мене часто приходила в гості сусідка Віка-дуже хороша жінка десь років 50-и. Я вже довгий час як знаю цю жінку. З 30-и років вона одна ростила двох своїх дочок після того, як її чоловік по мер. Незважаючи на те, що фінансових коштів їм майже завжди не вистачало, вона ні в чому намагалася своїм дочкам не відмовляти. Молодша дочка вчилася в школі, а старша вже була заміжня і мати оплатила весільну подорож дочки. Віка всі свої сили намагалася вкласти на виховання дочок і хотіла зробити з них справжніх леді. Її молодша дочка вступила до університету, а старша народила дитину, з якою Віка теж часто поралася,
не кажучи про те, що їжею сім’ю дочки теж забезпечувала. Навіть у найскладніші часи Віка не скаржилася, мовчки переживаючи всі перешкоди і навіть голод. Зять у неї був нормальний, але у вихованні дочок Віка дещо упустила. Особливо старша дочка проявляла до неї неповажне ставлення, незважаючи на те, що мати і готувала, і прала, і за дитинкою доглядала. У відповідь — лише хам ство і чорна невдячність. Одного разу до старшої дочки Віки прийшли в гості подруги, щоб привітати з народженням дитини, а дочка змусила матір мовчки сидіти в кімнаті, поки її гості з дому не підуть, мовляв, соромно їй було за свою недоглянуту матір.
А Віка навіть таке звернення, терпіла, адже вона її дочка… І ось пізніше прийшов той час, коли старша дочка вирішила остаточно позбутися від матері і з приїздом свекрухи, яка теж могла їй допомогти з домашніми справами і з дитиною, вона заявила матері, що та може збирати речі і йти. Віка вухам не могла повірити, і від такої поведінки дочки вона була в абсолютному шоці. Ось і зайшла до мене в гості і стала розповідати про своє життя і те, що відбувається. Навіть якщо це не моя справа, вона вже пару днів не виходила з моєї голови.
