Ігор з Ольгою одружені були вже дев’ять років. Ось тільки дітей народити не могли. Вони оббивали пороги мед установ, здавали аналізи і лікувалися. Не допомогло. До знахарок зверталися-безрезультатно. Одного разу подруга Ольги, яка повернулася з туристичної поїздки, розповіла про ікону в монастирі. Якщо до неї доторкнутися, то заваrітнієш напевно. – Казки , — не повірив Ігор. – А ви візьміть, та спробуйте. Подружжя вирішило спробувати. Купили квитки і вирушили в містечко, поруч з монастирем. Там їх підвели до потрібної ікони, Ольга довго стояла перед нею, кілька разів торкалася ікони. Хоча, якщо чесно, вже ні в що не вірила. Минуло півроку.
Одного разу Ольга зайшла у ванну, а через хвилину звідти пролунав її вереск. Ігор кинувся туди. – Що сталося, що верещиш як недорізана, — обійняв він дружину. – Дивись, — відповіла та і показала чоловікові тест на ваrітність з двома смужками. – Збігай в аптеку, принеси ще, — попросила вона чоловіка. Той побіг в аптеку, купив по парі тестів кожного найменування. Всі дали позитивний результат. Щаслива звістка миттю облетіла всю рідню. Раділи не тільки Ігор з Ольгою, а й їхні батьки. Майбутні бабусі і дідусі. Ваrітність у Ольги протікала нормально. Пологи почалися точно в строк, протекли нормально. Матуся народила сина. Два дні пролежала в пологовому будинку, і ось прийшов час зустрітися хлопчикові з татом, дідусями і бабусями.
Коли дитину передали батькові, той подивився на сина, потім сунув його тестю, сів у машину і рвонув з місця. Ніхто не зрозумів, що сталося. Поїхали додому. Свекор став надзвонювати синові, додзвонився, зажадав приїхати додому. Коли Ігор повернувся, вони з батьком усамітнилися на кухні. – Що сталося? — запитав батько. – Він вузькоокий. Азіат, а не європеєць, — відповів Ігор. – Ох дурень, ох дурень, — сказав батько, і дістав фотографію свого батька з гаманця, — це твій дід. На Ігоря дивився його дід-узбек… Добре, що батьки живі, а то ж і тест довелося б робити.
