Мені 54, але я зараз хочу розповісти одну історію, яка сталася зі мною, коли я була студенткою. На канікули, а особливо на літні, я завжди виїжджала до села. У мене там було дуже багато близьких та знайомих, тож, повірте, нуд но мені не було. Ми часто збиралися в Ані та Жені. Вони також навчалися в університеті. Женя навіть поєднував навчання із роботою. Вони влітку, як і я, приїжджали до села, але решту часу вони жили в гуртожитку. Ми часто збиралися навколо вогнища та ділилися своїми історіями про студентське життя. Часто влаштовували посиденьки на природі. Перед кожним святом ми заздалегідь збирали rроші.
Якось у черговий раз ми побачили, що Аня в поганому настрої. Ми це відразу помітили, тому що зазвичай Аня – найпозитивніша та найактивніша з нас. Я поцікавилася, що сталося, і вона все розповіла. Женя, виявилося, потоваришував із якимсь Пашею із сусіднього села. Так от цей Паша привіз із собою курку і заявив, що збирається смажити шашлики, але йому потрібні деякі продукти для маринування м’яса. Хлопці зду рили і дозволили йому користуватися їхньою кухнею, як він захоче. Він зіnсував усі продукти та приправи, які роками дбай ливо збирала мати Ані.
Потім, побачивши, що маринаду залишилося дуже багато, а викидати աкода, Паша вирішив дістати з морозилки господарів шматок яловичини. Як гарнір він приготував 4 пачок рису і туди ж додав всі продукти, що залишилися, з холодильника. Майже всю їжу Паша з’їв сам. Іншим було ніяkово від поведінки гостя. Після нього в будинку Ані не було нічого їстівного. Після його звільнення хлопці посва рилися. Аня сказала, що якщо Женя ще раз приведе до них Пашу, їхня історія на цьому закінчиться. Хлопці кілька тижнів харчувалися їжею, що залишилася після того дня, поки Женя не отримав зарnлату. Ось такими зухв алими часом бувають гості.
