Колись у моєму житті склалася дуже непроста історія. Багато хто думає, що свекруха — це моя мама. У принципі, я сама досить давно називаю її мамою. Саме ця жінка подбала про мене, коли я найбільше потребувала участі. На другому курсі технікуму я почала зустрічатися з хлопцем на ім’я Іван. Через два роки він сказав мені, що поїде на заробітки, щоб заробити грошей на весілля. Після цього я не бачила його. На той час не было мобільних телефонів, у нас зовсім обірвався контакт.
Після його від’їзду з’ясувалося, що я ваrітна. Батьки дуже розлютилася і вигнали мене з дому, мовляв, їм соромно перед сусідами. Я не знала, що робити. Саме в період цієї розгубленості мені простягла руку Марія Петрівна. Вона дала притулок і ставилася до мене як до рідної дочки. Іван з’явився лише за два роки з великою сумою грошей. Ми з ним за підсумком одружилися. З батьками своїми я не розмовляю, а в самої у мене чудова родина.
