Перший мій шлюб був випадковим. Я завагітніла в 18 років, тому довелося одружитися. Мати одразу сказала, щоб я не розраховувала на неї у вихованні дитини. А я й не сподівалася, що вона стане нянькою. Незважаючи на свій юний вік, я була досить зрілою і відповідальною. Лише після пологів я зрозуміла, що батьківство — це зовсім не легко. Мій малюк був досить неспокійним, тому мені довелося пережити безсонні ночі, крики, істерики і незрозумілі стогони. Чоловіка між тим поруч не було.
Він відправився на службу в армію. Хоча я жила з матір’ю, але вона мені мало допомагала. А я і не наважувалася просити про допомогу. Прання, готування, прибирання — все було на мені. Я знала, що повинна впоратися, адже свого часу моя мати також ростила мене самостійно. Час минав, я встигла розлучитися з чоловіком і одружитися вдруге.
Мій наречений став люблячим вітчимом і зміг порозумітися з сином. Зараз мені 50 років. Два роки тому я опинилася в статусі бабусі. До невістки у мене немає ніяких претензій. Молодята відразу вирішили жити самостійно, тому перебралися на знімну квартиру неподалік. З онукою я їм регулярно допомагала, але з часом вони почали нахабніти і буквально вилазити мені на голову. На їхню думку, я зобов’язана няньчитися з дитиною.
Одного разу мій терпець увірвався і я сказала все, що думаю. Для кого вони народжували цю дитину, якщо хочуть, щоб весь час з ним проводила бабуся ?! Сина з невісткою моя позиція образила і навіть обурила, адже всі інші люблячі бабусі не відмовляються сидіти з онуками! Я також не проти іноді проводити час з дитиною, але не на регулярній основі. Адже у мене вже сили не ті і терпіння до енергійного маля немає.
Я попередила, що тепер зможу залишатися з онукою лише при необхідності або у вільний час. Замість цього вони сказали, що я бабуся, тому зобов’язана робити це постійно. Однак я не дозволила їм командувати мною і тиснути на жалість. Нехай беруть собі няньку, якщо невістка самостійно не може впоратися з однією дитиною. З власного досвіду знаю, що це не легко, але можливо! Тепер у нас напружені відносини. Хочу звернутися до всіх майбутніх батьків! Не народжуйте дитину, розраховуючи, що з ним буде сидіти хтось інший! Це ваша і тільки ваша відповідальність. А бабусі з дідусями також мають право на особисте життя і спокійну старість. А ви згодні з думкою автора?
