Ми з Настею зустрічалися досить таки довго. Жили ми окремо я в орендованій квартирі, вона у своїй. Одного разу господар квартири сказав, щоб я звільнив житло. Виходу не було я зібрав речі і поїхав до Насті. Те, що вона сказала, мене дуже здивувало

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Після школи я відразу переїхав в інше місто вчитися в коледжі. Спочатку жив у гуртожитку, а коли закінчив навчання, то залишився працювати в місті і переїхав в орендоване житло. Якось я поїхав відпочивати з друзями, в тій компанії я познайомився з Настею.

Незабаром ми почали зустрічатися. Нам було добре разом. Ми проводили багато часу вдвох їздили відпочивати, мали спільні хобі, завжди підтримували один одного. Однак далі наші відносини не розвивалися.

Ми були разом вже три роки, я неодноразово натякав на весілля, проте Настя чітко дала мені зрозуміти, що заміж поки не збирається. Я і не наполягав. Хоча, якщо чесно, я дуже хотів створити сім’ю з Настею, так щоб ми завжди були разом, дітей завели. А ми навіть жили окремо в той час. Я хотів більшого, я любив Настю і готовий був розділити з нею своє життя, але вона не проявляла до мене того ж. Моє терпіння закінчувалося, я навіть хотів з нею розлучитися.

Якось мені зателефонував власник квартири, в якій я жив, і повідомив, що я повинен якомога швидше зібрати речі і звільнити житло. Його дочка вийшла заміж, і вони з чоловіком тепер будуть жити в тій квартирі. Мені більше нічого не залишалося, як упакувати речі і шукати нове житло. Знайти нову квартиру для оренди за тиждень мені не вдалося, тому я попросився пожити у друга.

Настя не знала, що я переїжджаю до того моменту, поки я не попросив її допомогти мені зібрати речі. На це вона дуже здивовано запитала: «А куди ти речі зібрався перевозити?». А мене ніби чорт за язик смикнув і я жартома бовкнув: «До тебе, звичайно. Більше мені податися нікуди». Однак Настю моя відповідь зовсім не збентежив, вона продовжила складати мої речі в коробки, а потім сама викликала таксі, назвавши адресу своєї квартири.

Минуло вже багато років з тих пір. У нас з Настею є діти, новий великий будинок. Ми до сих пір щасливі і радіємо з того, що ми просто разом. Але іноді я думаю, що було б, якби я тоді не пожартував. Наскільки іншим було б моє життя? Насправді, ми так часто боїмося щось запропонувати, щось змінити, і тому втрачаємо шанс на своє щасливе життя.