Сьогодні я проведу день так, як радять пси xoлоги. — Ну спробую прожити так день, — подумала я, — може сподобається. Тим більше у мене вихідний, можу провести його так, як захочу. Завтра знову на роботу. Мій день почався в 12. Вчора я допізна доробляла деякі справи. А так, я поспала 9 годин, більше 8 положених.
Вдома мертва тиша. Син зависає в планшеті, по обличчю видно, що навіть не вмився. Ну як хороша і турботлива мати, я йому сказала про це. Дочка ще не прокинулася. Я підійшла, поцілувала її і сказала, що вона запізнилася в табір, проігнорувавши будильник. Чоловік — взагалі молодець. Сам прокинувся, вмився, поїв і поїхав на роботу.
Я ж вмилася, нанесла всю доглядову косметику на тіло і обличчя, поставила на полицю перед дзеркалом маску, щоб не забути її нанести ввечері. Зробила ранкову зарядку і пішла пити каву. Сиджу, гортаю журнали, п’ю каву, і тут дзвонить чоловік. — Ти взагалі здорова? — Здорова як ніколи, а що таке? — Фух, я вже злякався. До речі, де ти сховала сніданок? У холодильнику я його не знайшов.
— Вийшов голодним? — Випив чаю з печивом. Після чашечки кави я пішла в спа-салон. Подумала і в тренажерку сходити, але зрозуміла, що в один день все не встигну: треба б частіше такі дні влаштовувати. Я думаю, немає сенсу сказати, що до обіду я не встигла. Синочок розігрів вчорашній суп, а дочка була в таборі. На вечерю я приготувала рибу з гарніром.
З домашніх ніхто рибу не любить, а я обожнюю. Коли страва була готова, я зателефонувала Віці і запропонувала сходити в кафе. Вона почала баладу про нескінченні домашні справи. Я вирішила поділитися з нею моєю знахідкою. Розповіла Віці про свій чарівний ден. Вона здивувалася: — Хіба так можна було?! Мені потрібен такий вечір!
Ось ми і зустрілися в кафе, я замовила собі чізкейк «Сан-Себастьян», а вона собі тортик «Три шоколаду». Чоловік мій рибку буде їсти на вечерю, яку так ненавидить. У кафе ми сиділи довго. Коли прийшла додому, все сиділи голодні. На мене ні краплі не злилися, думали, у мене щось сталося. Расслаблающая ванна — краще завершення дня.
Потім сиділи всі в залі, дивилися кіно перед сном. Поки діти з батьком вибирали фільм, розповіла, як провела день, куди ходила. Чи не повірили. Вони, виявляється, думали, я весь день по лікарях ходила, а їм байки якісь розповідаю. Я після кіно спати пішла з книжкою. Як тільки відкрила книгу, згадала, що на шопінг не ходила, а потрібно було.
Але, подумаєш! Наступного разу. Наступного дня для себе. Після мого такого дня, чоловік з дітьми ще тиждень зі мною поводилися з якоюсь обережністю. Вони не могли повірити в розказане перед переглядом кіно. Зараз все як завжди, але набридне — ще раз влаштую собі день для себе.
