Я познайомилася з Максимом на роботі, він надавав мені знаки уваги, потім красиво доглядав; я зрозуміла, що закохалася в нього без пам’яті. Через півроку відносин, ми подали заяву до РАГСу, його мама була не в захваті від мене, хотіла бачити іншу жінку поруч зі своїм сином. Я намагалася з нею не лаятися, все через чоловіка, не хотіла, щоб він себе погано відчував.
Хоч ми і жили окремо, все одно свекруха не давала нам жити, вона приходила кілька разів на тиждень, влаштовувала сварки і скандали, обливала мене брудом і йшла. Навіть після її таких візитів між нами виникали конфлікти, хоча він не був винен у тому, що його мама така. Вона контролювала кожен наш крок, втручалася в наш побут, критикувала мене і все, що я робила.
Якось раз вона приїхала до нас, потім попросила чоловіка відвезти її, вона сказала тоді, що не хоче їхати на поїзді, вона хоче, щоб її з комфортом відправили додому. Я звичайно все розумію, але саме це стало приводом нещасного випадку, сталася аварія, після якої я втратила свого чоловіка, а свекруха цілою і неушкодженою вийшла з усього цього.
Я не могла повірити у все це, мені стало погано і мене відвезли в лікарню, народила я раніше встановленого терміну. Свекруха сказала, що допоможе з дитиною, я вже не знала на що розраховувати, тому була рада навіть її допомозі. Один раз я пішла в магазин, повернулася, а її не було з малюком, я думала, що вони пішли гуляти і скоро повернуться, пройшло кілька годин, я подзвонила їй, вона вимкнула телефон, в цей день взагалі вона не прийшла. Я подала заяву в поліцію; виявилося, що вона просто вирішила вкрасти у мене дитину. Її знайшли, дали умовний термін, і вона більше не могла бачитися з онукою.
