У своєму житті завжди слід чинити по совісті, щоб одного разу не довелося шкодувати про свої вчинки. Подібна історія може статися де завгодно і з ким завгодно. А тому для когось вона, можливо, стане уроком. Катерина жила в невеликому райцентрі разом з чоловіком. Зайвих грошей у сім’ї не було, і, коли жінка дізналася про те, що чекає малюка, на У З Д вона не пішла.
Справи у Катерини йшли добре, тільки живіт р іс ду же швидко. А на восьмому місяці вона передчасно наро дила трьох дочок. Дізнавшись новину, Катерина дуже зраділа, чого не можна було сказати про її чоловіка. Чоловік, як тільки дізнався про наро дження трійні, відразу засумував. А в день, коли Михайло привіз дружину і дочок з полог ового буд инку, він відправився в магазин за пампе рсами, але додому вже не повернувся.
Катерина довго не могла повірити в те, що чоловік залишив її, намагалася телефонувати йому. Але Михайло не відповідав. Він навіть не прийшов на засідання суду, коли їх розводили. 5 років для Катерини пройшли не швидко. Їй доводилося піклуватися про трьох маляток. Допомогу надавали мама і сестра, у якої була трирічна дитина. Через півроку жінка змогла влаштуватися на роботу. Тепер вона займалася будинком, дітьми, роботою, але завдяки мамі з усім впоралася.
Навіть зуміла проявити себе і зробити кар’єру в компанії. А тому вирішила перебратися до столиці, де розташовувався головний офіс фірми. Це був шанс змінити життя, як своє, так і дівчаток. У столиці компанія зняла Катерині квартиру, оплатила її оренду. Жінка отримала хорошу посаду. Мама також приїхала і як раніше доглядала за дітьми. Все налагодилось.
Якось Катерина прямувала на зустріч і зіткнулася в діловому центрі з Михайлом. Чоловік сторопів: перед ним стояла гарна, добре одягнена, впевнена в собі жінка. Вона зовсім не була схожа на ту Катерину, від якої він втік п’ять років тому. Ще більшим шо ком стало те, що вони разом брали участь в переговорах: вона як керівник проекту, він помічник представника компанії.
А через два дні після цієї зустрічі Михайло впав перед Катериною на коліна, став просити вибачення і виправдовуватися, що просто злякався тоді. Жінка вислухала, потім сказала: – Ти стоїш на колінах дві хвилини, а я таким чином принижувалася перед начальником два роки, коли просила відг ули, тому що хво ріли діти.
Я працювала цілодобово, щоб прогодувати дочок, а ти просто зл якався. Я змогла побудувати своє життя, і тобі в ній немає місця. А діти виростуть і самі вирішать, чи варто їм спілкуватися з тобою чи ні. Сказавши це, Катерина розгорнулася і пішла геть, цокаючи підборами. Горда, струнка, незалежна. І тільки зараз Михайло зрозумів, що втратив. Але повернути час назад було неможливо.
