Наша сваття з села була прекрасною жінкою. Але коли ми побачили її чоловіка, то волосся дибки стало.

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Моя донька Катя закінчує університет. Вона нам розповідала про свого хлопця, запевняла, що у них все дуже серйозно. Я сам був знайомий з ним, на вигляд хороший хлопчина. І ось Катя повідомила, що скоро буде весілля, тож у вихідні приїдуть свати з села, щоб познайомитися з нашою родиною. Я хвилювався, бо «свати із села» звучить трохи дивно. Я одразу уявив собі сваттю, що бігає по дому і всім командує, не дає й слова сказати. А між нею та сватом вічні суперечки та крики. Сват за стереотипами повинен, звичайно, зловживати напоями. Я поїхав на перон зустрічати майбутніх родичів. Тільки ось із поїзда вийшла одна сваття.

На вигляд дуже спокійна та добра жінка без криків та наїздів. Виявилось, що вона на свата залишила все господарство, а сама приїхала. Сваття Зіна була нашою ровесницею, але виглядала набагато молодшою за наш вік. Відразу видно, що вона з села, бо таке чудове здоров’я у людини. Вона була дуже доброзичливою, одразу порозумілася з моєю дружиною. Вранці я прокинувся від чудових запахів із кухні. Виявляється, сваття встигла поділитися своїм секретом випічки з моєю дружиною. А після обіду в двері постукали, то був сват — Іван.

Від нього вже пахло сnиртним, і Зіна почала тихо його ла яти. Саме весілля пройшло чудово. Наші діти були раді, потім одразу поїхали у весільну подорож на моря. А ми близько тижня жили зі сватами. І за цей час мені стало так шкода гарну Зіну. Виявилося, що всю роботу по дому та у дворі вона робить сама. Ще встигає листоношою підробляти, щоб гроші в будинок приносити. Натомість сват Іван любить відпочивати. Він те й робив, що майже щодня пив за здоров’я молодих. Напивався щовечора, а Зіна тягла його на ліжко спати. Було шкода, що така пристойна жінка пов’язала своє життя з таким негідним, як Іван.