Три роки тому мій брат овдовів. Він шалено любив свою дружину і ніяк не міг змиритися з тим, що її немає в живих. Він почав пити. Має п’ятирічного сина. Якось брат сів за кермо у нетверезому стані і потрапив в аваrію. Стан був важчий, він втратив багато крові. Слава Богу, його врятували, він ледь лишився живий. Одна жінка вчасно доправила його до ліkарні. Йому потрібне було переливання крові і та сама жінка, яка його доправила до ліkарні, погодилася на це, тим самим двічі врятувала йому життя. Ми дуже вдячні їй за це і залишатимемося такими до кінця життя. Мій брат залишився живим завдяки їй.
Вона була заміжня і мала трьох дітей. Брат отямився через три дні; йому розповіли, що він ледь залишився живим — і то завдяки одній жінці. Брат захотів побачити її; коли вона прийшла, мій брат цілував її руки. Він дивився на неї не як на свою рятівницю. Ми стали дружити з її сім’єю. У неї був добрий чоловік, мій племінник швидко звик до неї, плакав при розл уці. На знак подяки мої батьки подарували їй іномарку, брат допоміг їй влаштуватися на роботу у престижній компанії. Вона дуже чуйна, добра людина. Дуже подобалася мені.
У нашому домі вона завжди була почесним гостем. Через рік ми дізналися, що чоловік покинув її, завів коханку і вирішив розлу чатися. Найжахливіше було те, що він вигнав її з трьома дітьми надвір. Звинуватив дружину в тому, що після того, як та влаштувалася на роботу, перестала бути нормальною дружиною і пізно поверталася додому. І тут мій брат заявив, що має намір зробити їй пропозицію. Мої батьки шоkовані, адже у неї троє дітей. Так, ми дуже любимо, поважаємо її, але не готові бачити її як дружину брата. Я люблю брата і бажаю йому щастя.
