Мачуха пішла до нерідної доньки і почала просити rрошей І це після того що вона зробила

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Мачуха пішла до нерідної дочки з коробкою цукерок і почала просити грошей. Спочатку довго вмовляла. Галя ніяк не відреагувала на таке прохання. Тоді Зоя почала загрожувати, адже майже десять років вона виконувала для неї роль справжньої матері! У відповідь нерідна дочка, про яку згадали лише зараз, виставила мачуху з дому. У мами Галі виявили рак, і її не стало два роки тому. На той час маленькій Галинці було лише 9 років. Батько одружився вдруге і привів у будинок нову жінку, яку звали Зоя. Згодом Галя почала називати її мамою і все було добре, і раптом все змінилося. Після того, як Зоя переїхала жити до нового чоловіка Андрія (батька Галі), то на селі почали говорити багато всього.

Одні казали, що Андрій сумління не має, бо тільки жінки не стало, а він уже вдруге одружився, а інші раділи, бо Галя матиме маму. Галя була розумною дівчиною, добре навчалася у школі та допомагала батькові. Вона любила співати, адже мала просто неймовірний голос. Коли батько привів у будинок нову жінку, то дівчинка дуже зраділа, адже тепер у неї міг би бути братик, про якого вона так мріяла! Зоя завжди добре ставилася до дівчинки, проте, коли народила своїх двох близнючок — Даринку та Маринку, то змінила думку про Галю. Галя вже підросла, а тому могла допомагати своїй новій мамі по господарству: вона могла випрати речі, повісити на сушку, підігріти їсти та помити посуд.

Проте, коли дівчатка Зої підростали, то вона чіплялася до Гали: то багато говорить, то мало робить, то їсть за чотирьох. Речі не носить, посуд б’є, іграшки ламає. Галя намагалася поговорити із батьком, але безрезультатно. Він просто відмахнувся – що хочете, те й робіть. Минули роки і Галя, як могла, так і витримувала постійні цькування Зої. Потім дівчинці виповнилося 19 і, завершивши навчання у коледжі, вона вирішила їхати шукати роботу до міста. Там у Галі справи пішли добре: вона знайшла гарну роботу, винаймала житло з подругою і мала хлопця. До рідного дому вона приїжджати не поспішала, тож влаштовувала своє життя у Львові. У 25 років вона вже купила собі машину та одружилася з Віталіком (хлопцем із коледжу), який мав чималі гроші.

Але не про гроші йдеться! А про те, що Галя справді «вибилася» у люди та стала успішною жінкою. Всі ці зміни, звичайно, не покращували ситуацію з рідними. Галя все менше їздила до батька, а Зою вона не могла сприймати як рідну матір. Минали роки, і тато Галі, вийшовши на пенсію, захворів на тяжку хворобу. Звичайно, Галя допомогла грошима і відвезла батька до Києва на лікування, проте вона не думала, що Зоя заздрим поглядом подивиться прямо в гаманець дівчини. У лікарні Зоя почала говорити Галі про те, що її дочка, а саме Маринка має дуже великі проблеми з грошима. Галя не хотіла слухати про це, бо переживала за батька, а потім розмова повторилася.

Після того, як батькові Галі полегшало, то Зоя вирішила відвідати свою нерідну дочку Галю. До речі, Галя та її чоловік Віталік ще не мали дітей, а тому їздили мандрувати. Так ось, одного дня, коли Галя збиралася в чергову подорож, то почула стукіт у двері і побачила свою мачуху. Мачуха пішла до нерідної дочки з коробкою цукерок і почала просити грошей. Спочатку довго вмовляла. Галя ніяк не відреагувала на таке прохання. Тоді Зоя почала загрожувати, адже майже десять років вона виконувала для неї роль справжньої матері! У відповідь нерідна дочка, про яку згадали лише зараз, виставила мачуху з дому. За місяць Галі зателефонував батько. Безрезультатно. Тобто результат один – у Галини своя правда і допомагати дорослим людям, які мають самі нести відповідальність за свої вчинки, вона не має наміру. Маринка щодня плаче, а банки потребують грошей. Але Галина не реагує. Чи правильно вона зробила?