Роз лучилася я досить несподівано, тому сіна довелося виховувати поодинці і дуже швидко звикати до цієї ситуації. Можна сміливо сказати, що і батькам чоловіка було наплювати на свого онука. На щастя, мої тато з мамою нас з сином підтримували і доnомагали у всьому. Вони протягом життя баrато працювали і змогли збирати достатньо заощаджень, щоб на nенсії куnити собі будинок неподалік від моря. А мені у спадок вони залишили 3-кімнатну квартиру. Всі літні канікули Олег проводив у бабусі з дідусем, а я гостювала у них по кілька тижнів. Син підріс, і став інтелектуальним і розумним чоловіком.
Він успішно закінчив університет, отримав диплом і влаштувався на престижну роботу. Незабаром у нього зав’язалися стосунки з Тетяною. Молоді вирішили побратися, а після весілля вони удвох оселилися в моїй квартирі. Оскільки у мене не було досвіду взаємин між невісткою і свекрухою, я якомога привітніше поставила до нареченої Олега, щоб ми змогли знайти спільну мову. Але вісь Таня не поспішала йти мені на зустріч. Дівчина постійно скаржилася і ходила з поrаним настроєм. Я вирішила не робити поспішних висновків, а дати невістці годину, щоб звикнути до всього.
Подружжя отримало своє місце в шафі і вільні полиці в холодильнику. А я запаслася маленькими каструлями, щоб готувати собі невеликі порції. Почалося сімейне життя, а разом з ним — перші побутові зварювання. Олег з дружиною щодня сперечалися, хто ж винен готувати вечерю і виконувати інші обов’язки по дому. Молоді почали харчуватися виключно напівфабрикатами або яєчнею з сосисками. А незабаром вони почали поводитися так, ніби живуть в квартирі одні. Всі були розкидані речі, в раковині-гора брудного посуду, а музика могла звучати до ранку. Одного разу я не витримала і зробила їм зауваження.
А молоді обурилися, як я посміла kритикувати їх. Після такої реаkції я і не знала, чого чекати далі. Дуже скоро я прийшла до висновку, що потрібно розміняти свою 3-кімнатну квартиру на дві однушки. Батьки підтримали мене. Однак власницею нерухомості все одно повинна була залишитися я, адже довіряти невістці було ризиковано. Олег зрадів, коли почув мою пропозицію, а вісь його дружина промовчала. Спочатку я не розуміла, що це може означати, але через кілька днів випадкова розмова розставила всі крапки над «і». Тетяна не знала, що я прийшла додому раніше, тому без сорому говорила: — Хіба варто розмінювати 3-кімнатну квартиру в центрі міста? — Звичайно, адже ми зможемо жити окремо. І мамі не будемо заважати.
— Ось нехай вона і переїжджає, а ми можемо тут залишитися, – не вгамовувалася невістка. — Наприклад, може оселитися у своїх батьків. Ці слова мене настільки обурили, що я не втрималася і розсміялася вголос. Дійсно, якась 20-річна дівчина буде командувати і розпоряджатися моїм життям і нерухомістю? Олег з Тетяною зблідли, коли зрозуміли, що я все це чула. Після коротких роздумів рішення було одне: — Можете збирати свої речі. Я не буду ні переїжджати, ні розмінювати квартиру. Прийшов час вам самим влаштовувати своє сімейне гніздо. Наступні два місяці я з ними не спілкувалася, а потім син прийшов з вибаченнями. Звичайно, я не тримаю на нього зла, адже це йому жити з Тетяною, а не мені.
