Мій син привів дружину до себе в будинок шість років тому. Йому житло дісталося у спадок від бабусі. Олена, моя невістка, дуже зраділа, що у чоловіка своя квартира. Вона приїжджа і до заміжжя орендувала житло. У них росте син, мій онук. Хлопчику 5 років. Ходить до дитсадка. Здобувач у сім’ї мій син. Олена працює в бюд жетній організації, отримує небагато, зате завжди є можливість піти на ліkарняний. Грошей, зароблених сином, їм вистачає з лишком. Купили автомобіль, щороку їздять у відпустку. Коли Олена вперше заговорила про іпотеку, ми були вражені. Навіщо? Чому запрягатися в це ярмо?
Я прямо запитала її про це. – У нас син росте. Буде йому житло. Поки є можливість, треба придбати. Хто знає, що буде далі, — відповіла вона. – У мене єдиний син. І єдиний онук. Йому й дістанеться моя двійка, коли мене не стане, — сказала я їй. На це їй сказати нічого, тому досить тривалий час тема іnотеки не піднімалася. Місяців через шість, я якраз була у них, збирала онука піти погуляти, Ленка знову порушила тему іnотеки. — Дивись, які вигідні умови. Давай зараз займемося, — прощебетала вона чоловікові.
— Ти мені вже набридла зі своєю іnотекою! Своє житло є, бабуся внукові квартиру відпише, що тобі все німеться, — розсердився мій син. – Це у вас все добре. А я нічого не маю. А якщо ви з мамою посваритеся, і вона квартиру комусь іншому відпише, тоді як? — заверещала Ленка. Їй, виявляється, свого хочеться. Так ось у чому справа … За іпотеку платити буде мій син, а у разі роз лучення половина квартири, як разом нажите майно, їй залишиться. То вона що, плацдарм для роз лучення готує? Ленка впала в моїх очах. Говорити із нею взагалі не бажаю. От думаю, розповісти синові про свої підозри чи ні?
