Коли я навчалася в університеті, то без пам’яті закохалася у свого однокурсника Пашу. І він відповів мені взаємністю. Наші стосунkи швидkо розвивалися, він познайомив мене зі своєю мамою. Але мамі я одразу не сподобалася. А вся справа була в тому, що я сама із села приїхала до міста. І мама Паші вважала, що моя головна мета – це швидше вийти заміж за міського хлопця. Я намагалася не звертати особливої уваги на її коментарі, вважала, що наше з Пашею kохання вище всього цього неrативу з боку майбутньої свекрухи. І ось настав момент, коли я зрозуміла, що ваrітна. Я одразу повідомила таку радісну новину Паші, у нього була дивна реакція, начебто й радий, а ніби ні.
За кілька днів Паша підійшов до мене і сказав: -Мама вважає, що краще нам закінчити університет, знайти роботу, а вже згодом думати про дітей. -Ти що пропонуєш мені зараз позбутися дитини? Паша нічого не відповів. У цей момент я зрозуміла, як сильно помилялася в ньому, бо за нього все вирішує його мати, а своєї думки Паші не має. Але я вирішила, що народ жуватиму. Пологи були дуже важкими, я мучилася більше доби. У результаті у мене наро дилося двоє хлопчиків. Я думала, що Паша приїде мене зустрічати, але мене ніхто так і не забрав з виписки. Я приїхала на таксі, але й двері ніхто не відчиняв. Сусідка сумно простягла мені листок, це був лист від Паші:
-Пробач мені, але я був не готовий стати батьком. Краще забудь про мене. Я не могла повірити, що це правда сталося зі мною. Сусідка пустила переночувати в неї, а вранці я поїхала до свого села. Мені дуже допомагала моя мама, не знаю, як би я справлялася без неї. А за три роки я зустріла хорошу людину, це був новий начальник нашого заводу в селі. Він полюбив мене щиро, був радий, що я маю вже дітей. Він вважав, що чим більше дітей, тим краще і став виховувати моїх хлопчиків, як своїх синів. А потім з’явився Паша. Відразу було видно, що він скотився соціальними сходами, став багато пити. Вибачався, що не зміг побудувати зі мною сім’ю, благав прийняти його назад. Але шлях для Паші був закритий назавжди, адже в мене почалося нове життя.
