Батько ніколи не цікавився мною і бабусею, але після її сме рті він заявився з такими вимогами, що в мене очі на лоба полізли від його наха бства

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Я все своє свідоме життя прожила з бабусею. Вона виростила мене з чотирьох років, бо моя мати була позбавлена батьківських прав, а батька моє існування не цікавило. Він мене сам привів до бабусі, яка жила в селі, і переконав виховувати мене. Відвідував він нас дуже рідко, і жодних теплих спогадів із ним у мене ніколи не було. Коли я була в третьому класі, він приїхав до нас із бабусею з якоюсь незнайомкою. Тоді бабуся відправила мене гуляти, щоб я не була свідком їхньої розмови. Після мого повернення додому їх не виявилося вдома, а бабуся була вся заnлакана. Коли я запитала, що трапилося, бабуся сказала, що свого батька я більше не побачу.

Мені було якось байдуже, адже тільки бабуся для мене була справжнім батьком. У старших класах я пристрасно захоплювалася шиттям, і мені дуже добре виходило. Тоді найкраща кравчиня у нашому селі порадила мені піти в технікум та навчитися шиття на професійному рівні. Я вступила до технікуму в місті, де жив батько. Його я ніколи не зустріла за всі роки навчання і навіть не шукала. Зустріла я в цьому місті лише своє кохання – Сергія. Бабусі Сергій одразу сподобався, і вона дала своє благословення. Після заміжжя, я часто відвідувала бабусю і в останній візит встигла порадувати її новиною своєї ваrітності. На жаль, побачити свого правнука бабуся не встигла…

Після сме рті бабусі адвокати розкрили її заповіт, і, звичайно, вона все своє майно залишила мені. Через шість місяців після того, як бабуся пішла, раптово з’явився мій батько. Я його абсолютно не впізнала. Він не став говорити, як йому աкода, що не відвідував нас, і нічого такого роду. Він просто почав вимагати свою частку спадщини. Тоді мене було неможливо зупинити. Я сказала, що він не має жодного права, адже його навіть на nохороні бабусі не було. Він не став зі мною сnеречатися і вирішив позиватися до мене. Су д, звичайно, був на моєму боці, і йому нічого не належало. Ми з Сергієм на ці гроші відкрили свій цех з пошиття, і мені вдалося досягти хорошої якості, і наш бренд незабаром став пізнаваним у місті. Я безмежно вдячна бабусі за її великий внесок у моє виховання і підтримку, навіть після свого відходу.