Цікавий чоловік запросив мене на вечерю. Той вечір я не забуду ніколи! Це було смішно і страшенно одночасно

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Оксана поверталася з роботи, їхала в автобусі додому. Поруч присів чоловік. Став знайомитися. Він виявився цікавим співрозмовником і, здавалося б, досить розумною людиною. Звали його Андрієм. Розмова була цікавою, і Оксана не відразу помітила, що автобус вже під’їжджає до її зупинки. Уже встаючи, назвала свій номер телефону Андрію. А вже на наступний день Андрій зателефонував Оксані, і вони разом гуляли в місцевому парку, їли морозиво і розповідали про своє життя. Оксана жила з батьками, працювала бухгалтером. Андрій теж жив з мамою, але хвалився, що має хорошу роботу і в майбутньому хоче відкрити свою справу. І вже на наступний день Андрій знову подзвонив Оксані, запросив на смачну вечерю.

Оксана в уяві малювала собі гарний ресторан, або кафе. Одягла своє краще плаття, високі каблуки, нафарбувалася, адже дуже давно не була в ресторані. Андрій здивовано зустрів її в парку, і вони пішли разом. Оксана побачила, що один ресторан вони вже минули, другий, вже і кафе пройшли. Але Андрій сказав, що приготував для неї сюрприз — вечеря буде у нього вдома. Двері квартири відчинила жінка в старому вицвілому халаті; це була мати Андрія. Оксана зняла туфлі, і жінка подала їй якєсь домашнє взуття десь 42 розміру. На кухні, на столі стояла варена картопля з кропом, три помідори і сало. Здивуванню Оксани не було меж, вона навіть не знала — їсти чи не їсти. А тим часом мама Андрія вела розмову: — Ти мені, Оксана, відразу сподобалася.

Якщо збираєтеся одружитися, то не тягніть та чекати. Скоро весна, город чекати не буде. У мене он за містом, всього в кілометрів 30-й, є земля, гарна ділянка, 2 гектара. Так там і садити, і полоти, і копати треба. Оксана ледь досиділа до кінця, швидко пішла додому. Таке побачення вона ніколи не забуде. А вдома все розповіла мамі з татом. Все від душі посміялися, а тато рішуче сказав, що він таку квітку не для того ростив, щоб вона 2 гектара землі обробляла. Оксана зустріла доброго чоловіка, вийшла заміж. А через два роки знову зустріла Андрія в тому ж автобусі. Він її вже встиг забути, і знову намагався з нею познайомитися. Але Оксана його добре пам’ятала і сказала, голосно сміючись, що гектари землі вона обробляти не вміє. Оксана вийшла, і ще довго голосно сміялася, а Андрій дивився їй услід і згадував, де він міг бачити цю жінку.