Після роз лучення з батьком мама попросилася пожити у нас якийсь час, але незабаром я зрозуміла, що у неї зовсім інші плани

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Мої батьки роз лучилися через 40 років сімейного життя. Для мене було важко прийняти цей факт, але найважче довелося мамі. Але ми зіткнулися не тільки з моральними труднощами, так ще й з адаптацією. Виходить так, що моя мама ніколи в своєму житті не жила одна, і навіть не уявляє, як це. Батько одружився з нею відразу, як мама закінчила школу. До цього все вирішувалося у неї в сім’ї, а потім всі турботи лягли на чоловіка. Тому самостійності у мами не було. Мій батько знайшов собі іншу жінку. Нас всіх це дуже неприємно здивувало. Але після того, як він пішов, то у мами почалася справжня деnресія. Ні, вона не переживала по тому, що kоханий її зрадив. Тому що останнім часом у них і так від носини були не дуже. Їй було страшно перебувати вдома одній.

Вона попросилася перший час пожити зі мною і моєю сім’єю, я не могла їй відмовити. Тим більше недавно я наро дила, так що доnомога мами була якраз до речі. Минуло три місяці , я вже повністю навчилася тому, як справлятися з дитиною, та й малюк став добре спати. Я розуміла, що пора б мамі вже повертатися в свою квартиру, а то та даремно порожніє. Та й нам з чоловіком хочеться побути нарешті одним у своїй будинку. А так у нас постійно мама під боком. Але мама не збирається з’їжджати. Вона каже, що у нас їй подобається, їй добре… але ж нам не подобається. Тим більше ми такого не планували, ми з чоловіком завжди хотіли жити окремо від своїх батьків. Як би ми не натякали мамі про те, що потрібно б їй вже їхати додому, вона не збирається. Але не можу ж я мати просто так взяти і виставити, а що робити — не знаю.