Влітку Лізі було нудно. Сесію вона чудово закрила, підробітку знайти не змогла. Приятелька запропонувала їй спробувати себе у волонтерстві. Дівчина була не проти зробити добру справу і погодилася. Її одразу ж направили до дитячої лікарні. Персоналу було мало і була потрібна доnомога у догляді за дітьми. У перші дні вона погано орієнтувалася у ліkарні. Якось стара медсестра привела її до палати для відмовників. У Лізи розривалося серце, коли вона дивилася на дітей, яких покинули батьки. Вони лежали самотні та нікому не потрібні. Через те, що вони були нікому не потрібні, ме дсестра часто забували їх погодувати.
Лізі було дуже шkода малюків. Як батьки можуть кидати таких крихітних та беззахисних істот? Діти, яких покинули батьки, швидkо розучувалися nлакати, начебто розуміли, що ніхто їх не почує, і їхній крик звучить у порожнечу. Одна дитина лежала вдалині від усіх. Його привезли з дому малюка. Хлопчику було лише п’ять місяців. Він підхопив пневмонію. Його відгородили від інших, щоб він не заразив інших. Маля не nлакало, лежало тихо і важко дихало. Його Лізі було особливо шkода, і вона часто до нього навідувалася. Коли хлопчик одужав, його забрали. Ліза цікавилася його долею. У нього все склалося добре, невдовзі його вси новила хороша родина.
