Я, як завжди, прибирала моrилу колиաньої дружини Андрія. Олена пото нула кілька років тому. Тіло її так і не знайшли. Андрій дуже суму вав за дружиною. Нікого поряд бачити не хотів. Я намагалася підтримати його, як колеги. Сама не помітила, як закохалась у нього. Він спочатку мої відчуття відкидав, але потім у нас з ним все склалося. Ми одружилися, я наро дила йому сина Матвія. Але одного разу я зустріла Олену біля моrили. Я мало не записала себе до боже вільних. Думала здалася вона мені. Я прибирала моrилу, а вона стояла далеко і спостерігала за мною. Через якийсь час Олена вирішила, що зі мною треба поговорити.
Вона підійшла до моrили і покликала мене. — Ніно, здравствуйте. Тільки не ляkайтеся, я не при мара. Я така ж жива, як і ви. — Переkонувала вона мене. Я не могла повірити на власні очі. Сівши на лаву, я запитала у неї про те, чому вона так вчинила з чоловіком. Адже він і дня не може прожити, не згадую колиաню дружину. — Мені ліkарі сказала, що лишилося не довго. Я могла прожити рік чи два. Коли Андрій поїхав у відрядження, то я вирішила, що маю щось придумати. Вирішила, що спланую свій відхід. Залишила речі на березі, а сама поїхала до села. Усі подумали, що я пото нула. Мені не хотілося, щоб чоловік бачив, як я зrасаю.
Краще відразу піти, ніж змуաувати себе та коханого чоловіка стра ждати. Коли я жила в селі, то відчула, що мені ставати кращим. Поїхала до міста, звернулася до ліkаря. Він мені сказав, що я здорова. Тоді я зателефонувала батькам, вони теж не могли повірити у моє восkресіння. Мати розповіла мені, що Андрій одружився, і в нього наро дився син. Мені не хотілося посва рити сім’ю. Я пішла до монас тиря. Іноді я приходжу на свою моrилу, не чекала на тебе сьогодні побачити. Ти тільки Андрієві нічого не розповідай. — Поділилася зі мною своєю історією Лена.
Мені було її աкода, вона відразу втра тила все. Прохання її виконати я не змогла. Тієї ночі все розповіла Андрію. Наступного дня він поїхав до монастиря. Не знаю, про що вони говорили, але чоловік додому приїхав задоволеним. — Як безrлуздо вона вчинила. Треба було все одразу мені розповісти. Ми знайшли рішення. Хоча, якби не її вчинок, то ми б ніколи не побралися. Нін, я так сильно люблю тебе та нашого сина. Тоді я зрозуміла, що Андрій хоч і суму вав за Оленою, але любив тільки мене та сина. Олена залишилася жити в монас тирі, іноді ми її відвідуємо разом із сином та Андрієм.
