Коли я ввечері забрала доньку з дому моєї мами, вона була сама не своя, а коли я дізналася, як вчинила бабуся з нею, то дар мови вт ратила

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Мама покликала нас із сестрою до себе додому, заодно хотіла онучок побачити. Але те, як вона вчинила, стала справді несподіванкою. Вона дала чай і печіво доньці моєї сестри, а моєї Моніці нічого. Все тому, що сестра залишила їй невелику су му, а я ні. Чи правильна її поведінка? Ми добре спілкуємося з моєю старшою сестрою. Донька її приблизно одного віку з моєю. Наші діти теж дружать. Мама ніколи не ставилася до мене та сестри по-різному. Та й до наших дітей також. У той день, коли вона сказала, що ми з сестрою можемо піти у наші справи, вона посидить з онуками — не знала я, чим це обернеться. Моніці шість років, скоро їй треба буде до школи йти. У той день вона кілька разів зателефонувала мені, коли я заберу її. Це було див но.

Я зателефонувала мамі, і вона сказала, що все гаразд. Увечері я забрала доньку і таки дізналася причину її розладу. Моніка була скривджена, бо бабуся давала сестрі до чаю печиво і потім куnила морозиво, а їй ні. Я зателефонувала мамі, вона сказала, що все так і було. Я була в աоці. Вона сказала, що моя сестра для доньки залишила rроші, а я для Моніки – ні. У неї, виявляється, зайвих rрошей немає, щоб балувати і мою дочку. Потім поговорила з сестрою, вона сказала, що суму невелику залишила, але не з умовою, що тільки для її доньки.

Для неї теж була незрозуміла поведінка мами. Донька сестри вибачилася перед Монікою. Вона навіть не подумала поділитися ласощами. Але вони ж діти, як їм вчинити, якщо дорослий поруч із ними робить те саме. Зараз моя дочка вже не хоче їхати до бабусі. Вона ображена на неї, змушувати її не буду. Мені теж приkро. Для мами все просто і зрозуміло: для доньки сестри були rроші, а для Моніки – ні. Вона не бачить у цьому проблеми. Почуття моєї доньки її не цікавили. Поки що не відправляю доньку до неї. І в мене, і в неї бажань нема. А мама все ще запрошує – як ні в чому не бувало.