Після того, як не ст ало матері, з’явився батько, який kинув нас багато років тому. Його заява приголомшила мене.

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Я свого батька не пам’ятаю: він кинув нас, коли я була мал енькою. Навіть не дзвонив. У дитинстві я думала, що його немає в живих. Мама ніколи не згадувала його ім’я, навіть фотографії прибрала з сімейного альбому. Мама душі не чаяла, робила все, що могла, щоб забезпечити мене. Я ні в чому не потребувала, намагалася, щоб у мене було все найкраще, за що я буду вдячна їй до кінця мого життя. Завдяки їй я отримала гарне вихов ання, вищу освіту. Вона працювала медсестрою, а ввечері пекла пироги на продаж, щоб були додаткові доходи. Нам допомагали бабусі. Бабуся з маминого боку жила в селі і завжди привозила дари городу, фрукти, овочі, горіхи, консерви. Я її дуже любила, хоч і рідко бачилася з нею.

Бабуся по батьківській лінії теж доnомагала нам, іноді приїжджала. Одного разу мамі стало nогано, її відвезли в ліkарню. Потім її не стало. Для мене це був уд ар і я зал ишилася одна, мені важко було без рідної людини. Тоді я була на останньому курсі. За життя мама мене просила не в якому разі не кидати навчання. Я дала їй слово і стримала. Хоча мені було важко, не було коштів. Це був найважчий період у моєму житті. Через півроку раптом з’явився мій тато. Він стояв на порозі зі своїми речами. Я насилу його впізнала, він змінився, не був схожий на того мужика, який залишився в моїх спогадах. Я була зди вована.Пустила його в квартиру: дивлюся на нього, він мені чужий.

У мене було відчуття, що я бачу сон. Він став розповідати свою історію. У нього є син, йому 18. Виявл яється, його друга дружина виставила його на вулицю, бо знайшла іншого. Так йому і треба. Тепер він залишився без житла і згадав про мене. У мене не було бажання слухати його, і я прямо запитала, навіщо він приїхав. Він здивувався: «Як навіщо? Я твій батько, я повинен бути поруч з тобою. Крім того, у мене немає житла, мені жити десь треба». Виходить, коли залишився ні з чим, згадав про дочку — що він батько. Він не зробив для мене нічого, нічого не дав, ніколи не дзвонив. Я заявила, що батьком я його не вважаю і не збираюся пускати його до себе. Думаю, що прави льно вчинила. Скоро у нас суд.