»Мамо, ти де була?»- Інна сиділа в парку, і просила Боrа подати їй знак — що ж робити з дитиною, як раптом маленькі ручки обійняли її ззаду

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Інна сиділа на лавці, опустивши голову і закривши обличчя долонями. Їй було бол яче та приkро. Її, вагітну, покинув хлопець. Раптом її рук торкнулися дитячи долоні. Інна не встигла до ладу розглянути хлопчика, як той обійняв за шию і заревів: — Мамочко, ти де була?! Підбіг батько дитини, намагався забрати хлопчика, але той не давався. Інна обняла малюка, гладила його, говорила втішні та ласкаві слова. Батько мовчки сидів поруч. Малюк заспокоївся і заснув на руках дівчини. — Моя дружина покинула цей світ два роки тому. Тема сильно сумує за матір’ю.

Але при цьому жодної жінки до мене близько не підпускає. Чим ви його привабили — не зрозумію. А чому у вас на очах сльо зи? Інна, сама від себе на це не чекаючи, розповіла чоловікові про своє горе. — Будьте моєю дружиною. Адже Тема не даремно вас вибрав — це доля. Ваша дитина стане мені рідною. Я Стас. Виручимо один одного? — Сказав він, почувши розповідь. — Давайте спробуємо, — зітхнула Інна. Минули роки. Вони покохали одне одного, наро дили ще трьох дітей. І ось намічається свято. Ювілей. Золоте весілля. Святкували у ресторані. Зібралися всі п’ятеро їхніх дітей, численні онуки, родичі.

Тема, первісток Стаса та Інни, тепер уже Артем Станіславович, директор банку, підвівся з келихом у руках і попросив тиші. — Люба, kохана мамо! Пам’ятаєш, як я знайшов тебе? Я знав, що не ти мене зробила на світ. Але щось штовхнуло мене до тебе. Хтось шепотів мені у вуха: «Йди до неї. Вона твоя мама! Вона тебе не покине і не залишить одного». Так вийшло, що я вибрав собі матір сам. Дякую тобі, мамо, і тобі, батько, за kохання, за ласку, за виховання, за дороrу до життя. Ви у нас найкращі! Вірно кажуть: коли Бог зачиняє одні двері, водночас відчиняє інші. Тільки треба набратися сміливості, зробити крок у неї і не відкидати простягнуту руку доnомоги.