Чоловік пішов від мене і прихопив усі наші заощадження. Свекруха прийшла і сказала таке, після чого мені стало со ромно

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Чоловік пішов від мене і прихопив із собою всі наші відкладені гроші, які ми збирали на куnівлю житла, а мені залишив шестимісячну доню та борги за орендоване житло. Коли примчала свекруха, то я спочатку подумала, що вона приїхала зловтішатися, але вона мені тоді сказала: — Давай витирай соплі, збирай речі та переїжджай із донькою до моєї квартири. Мені стало дуже ніяково, і я спробувала сказати, що нікуди не поїду. Мене ще від переїзду утримувало те, що ми зі свекрухою не ладнали з першого дня нашого знайомства. За весь час нашого шлюбу з її сином ми з нею доброго слова не сказали.

Однак, коли у мене сталася бі да, свекруха була єдиною людиною, яка доnомогла мені. Від мене тоді навіть моя рідна мати відвернулася, сказавши, що в неї немає для мене місця, тому що моя молодша сестра була проти того, щоб я приїжджала до них із дитиною. Моя мати душі в Насті не має, тому вона завжди робить те, що та скаже. — Я вам така вдячна, Лідіє Іванівно, — ледве стримуючи ридання, пробурмотіла я. Цього дня я вперше в житті сказала свекрусі слова вдячності щиро. – Давай припиняй! Ми ж з тобою не чужі. – Вона встала і забрала дитину з моїх рук. — Давай, сонечко, ми з тобою погуляємо, а мама поки що речі збере.

Ти тепер житимеш у бабусі! Бабуся буде тобі вечорами казки читати, а вдень гуляти з тобою будемо, кіски тобі заплітатиму… Я слухала, як свекруха ніжно воркує з моєю дитиною і не вірила власним вухам, тому що вона завжди мені дорікала в тому, що дочка у мене нагуляна і вона з моїм чадом спілкуватися через це не збирається. Рік доньки ми відзначали втрьох. Коли ми поклали маля спати в обід, то в двері хтось постукав і наша бабуся пішла зустрічати гостей. – Мам, познайомся: це – Катенька. Катенька, це моя мамуля, Лідія Іванівна.

Мам, ми з Катею у тебе поживемо, а то у нас із роботою туго, а тому й за орендоване житло заnлатити нічим. Я ледь не зомліла, коли почула голос kолишнього чоловіка, а також злякалася того, що свекруха зараз пустить його до себе жити з новою занозою. Мені так хотілося в цей момент розnлакатися. — Любий, а ну пішов геть! І цю з собою прихопи! Ти свою сім’ю обікрав і залишив без коnійки на орендованій квартирі, ти тоді не подумав, як вони житимуть без тебе. Тобі синок саме життя помстилося за те, що ти свою дитину покинув. А ти люба, тримай вухо гостро, тому що він і з тобою точно також може вчинити.