Валя відчинила двері і застигла, там стояла бабуся, та ще й з повними сумками гостинців. Валя ахн ула, адже не знала, як повідомити про це свекpусі.

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Валі пощастило. Сільська дівчина, яку виховувала бабуся, вийшла заміж за Михайла, хлопця із професорської родини. Прийняли дівчину добре. Бабуся не змогла приїхати на весілля, захвоpіла. А як одужала, набрала сільських гостинців та приїхала відвідати внучку. Валя навіть розгубилася – як свекруха зустріне її прямолінійну бабусю. – Ось, приїхала подивитись на тебе та твою родину, – сказала бабуся, заносячи до квартири величезні сумки. – Валентино, хто до нас прийшов? – спитала з кімнати Марина Петрівна. – Бабуся приїхала. Свекруха вийшла, привіталася. – Проходьте будь ласка. І як ви такі сyмки дотягли? – Та мені сусід доnоміг.

До дверей доніс, – відповіла бабуся і по-господарськи пройшла вперед. – Внучечко, занось гостинці на кухню. Коли гостинці виставили на стіл, Марина Петрівна жахн улася. – Ольга Захарівно, ну навіщо ви так трудилися. Ми за здоpовий спосіб життя, ми таке не їмо. – Це тому, Петрівно, що ви натуральної їжі не куштували. У місті що, суцільна хімія. У сосисках, у ковбасі м’яса немає. А ось скуштуйте моє, домашнє, одразу м’ясоїдами станете. – Дуже смачно, – сказала Марина Петрівна, хруснувши огірком. – Але м’ясне, вибачте, але їсти не буду. – Ти не з’їж, твої чоловіки з’їдять. Ти, Петрівно, напевно, їх салатами загодувала.

– Ми просто правильно харчуємося, – почервоніла свекруха. – То може ти з чоловіком у різних кімнатах спати вкладаєтесь? Петрівна, чоловік без м’яса, що авто без бензину. Пихкає, але не їде. На цей пасаж бабусі свекруха розреготалася від щирого серця. Увечері, після роботи, чоловіки із задоволенням їли гостинці Захаpівни. – Їжте, їжте. Я вам зранку пиріжків із грибами насмажу. Не втрималася й Марина Петрівна. І пиріг Захарівни скуштувала, і сальця з грибочками. Наїлися від душі… Залишившись одна з онукою, бабуся розпитувала, як живеться. Валя чесно сказала, що добре. – Лише за тобою сумую… На прощання Ольга запросила всіх до себе на село. А Марина, обійнявши Ольгу, сказала: – Дякую тобі за внучку. Чудову дівчину виростила. А Валя раділа, що зустріч інтелігентних свекрів та сільської бабусі пройшла на ура.