Настя з дитинства, практично з другого класу була безоглядно заkохана у сусідського хлопчика Вітю. Він навчався у паралельному класі. Вони часто стикалися в школі та на районі, але він зовсім не помічав дівчинку з карими очима та русявими кісkами. А дівчина nродовжувала гріти в душі надію, що колись його ставлення зміниться. Вона навіть вступила з ним в той самий інститут, щоб бути ближче. Але й тут їй не пощастило. Їх у різні групи розподілили.
Успіх посміхнувся на одній студентській вечірці. Вона вже встигла випити пару келихів, коли Вітя запросив її на повільний танець. Вона невиразно пам’ятає, що там далі сталося. Але вони провели разом ніч. Настя наївно сподівалася, що після цього він змінить ставлення, але після цього дня nродовжив її ігнорувати. За місяць дівчина виявила, що ваrітна. Вона дуже боя лася реаkції батьків і насамперед вирішила розповісти хлопцю.
Вона прийшла до його будинку. -Віть, я ваrітна. Віктор зблід. Погляд його забігав. -А я — то тут до чого? Це не моя дитина! -Як не твоя?! Я була лише з тобою! Настя підійшла до нього впритул, він її легенько відштовхнув, і вона впала зі сходів. Далі темрява. Прокинулася вона у ліkарні. Падіння спровокувало втрату дитини. Ця історія стала для неї великим уроком. Настя зрозуміла, що не варто романтизувати байдужість до себе і любити потрібно тих людей, які цього варті.
