Рита росла в дитбудинку. Виросла замкненою та скромною дівчиною. Любила читати книжки та мріяла стати відомим кондитером. Тож закінчила кулінарний коледж. Від держави Рита отримала власне житло, влаштувалась на роботу у популярний ресторан у місті. Життя почало налагоджуватися. На роботі дівчину хвалили, вона pобила значні успіхи. Навіть створювала власні рецепти. Незабаром Рита познайомилася з Андрієм. Між ними почалися стосунки. Рита була нарешті щаслива, бо так давно хотіла забути, що таке самітність. Анжела Петрівна, мама Андрія, дізнавшись, що майбутня невістка з дитячого будинку була не в захваті. Не про таку пару вона мріяла для свого сина.
Андрій посварився з мамою, і переїхав до Рити. Вони розписалися і почали жити разом. Анжела Петрівна залиш илася жити одна у трикімнатній квартирі. Її дратувало, що її єдиний син не послухався її і вибрав якусь сиpоту. За півроку син із матір’ю помирилися. Ініціатором була сама мати. Все начебто налагодилося. Рита працювала в ресторані, брала приватні замовлення, випікала торти, тістечка та еклери. Вела свою сторінку у соціальних мережах. Робила собі рекламу. Андрій часто змінював роботу. Ніде йому не подобалося. А згодом став схилятися на бік матері. Скаржився, що гідний кращої дружини.
Що Рита поrано дбає про нього, і що через свої торти забула про чоловіка. Що він хоче тепла та ласки. А про те, що фактично сидить на шиї дружини, і та бере замовлення додому, щоб утримувати чоловіка – ледаря, не думав. Після чергової сварки Рита не витримала, зібрала речі чоловіка та відправила їх до матері. Змінила замки у квартирі. І вирішила жити своє життя так, як хотіла. Андрій живе з мамою, роботу мрії так і не знайшов, і жінку краще не знайшов. Анжела Петрівна сама вже не рада, що син висить на її шиї. Спробувала помирити сина з Ритою, але безрезультатно. – Не можна терпіти поряд людей, які зовсім тебе не цінують! – сказала екс-свекруха Риті у кінцевому результаті.
