За 7 років шлюбу з дуже багатою людиною я раптом зрозуміла, що гроші не приносять справжнього щастя. Мої друзі часто кажуть, що я живу як у мрії — кілька квартир, машин, власний салон краси. Наші діти бачили більше країн, аніж більшість наших однолітків. Але за цим фасадом розкоші ховається гірка правда. Якось увечері, коли я вечеряла одна, подзвонила подруга Лара. – Ти як? Не бачила тебе вже тиждень, – почала вона.
– Живу у своїй казці, – з іронією відповіла я. — Я серйозно, як ти почуваєшся? – Чесно? Я нещасна. Чоловік постійно на зустрічах з іншими, а часом я навіть не знаю, де він. Лара зітхнула: – Ти завжди можеш щось змінити, розумієш? – Легко сказати, – похмуро відповіла я. — У нас шлюбний договір, у якому я втрачаю все у разі розлучення. Мовчання повисло в повітрі. Лара нарешті заговорила: — Може, варто поговорити з адвокатом? Подивися, чи є лазівки у договорі. Наступним кроком стала зустріч з адвокатом. Він ретельно вивчив мій договір.
– Слухайте, ваш випадок складний, але не безнадійний, – почав він. — Ми можемо спробувати оскаржити деякі пункти, особливо якщо доведемо, що вони були підписані вами без повного розуміння їхніх наслідків. Наступного дня я сиділа в парку, розмірковуючи про свій наступний крок. Мені стало зрозуміло, що хочу знайти своє щастя, навіть якщо це буде складно. Я вирішила дати собі час, щоб все обміркувати та почати діяти, незважаючи на можливі труднощі. Тепер кожен день я проводжу в роздумах про те, як найкраще вчинити. Але одне знаю точно — я хочу жити, а не просто існувати в золотій клітці.
