Ми одружилися три роки тому. До весілля все було добре. Але після весілля чоловік різко змінився. Я його не цікавлю. Він не звертає на мене уваги. Я стала для нього порожнім місцем. Через рік після весілля я заваrітніла і наро дила дитину. Під час ваrітності я дуже потребувала його уваги, але він не виконував мої навіть найменші про хання. Від нього я чула тільки образи. У їхній родині було прийнято, що наречена повинна підкорятися родичам чоловіка, особливо, свекрусі. Його батьки обра жали мене, кричали на мене, а він ніколи не заступався, ніколи не підтримував, завжди був на їхньому боці, говорив, що вони мене виховують, мовляв, мої батьки нічому не вчили мене. Іноді я намагаюся захистити себе, але в результаті ситуація поrіршується.
Одного разу свекруха мене поби ла і закрила в підвалі. Я там залишалася цілих три дні. Моя свекруха-нестерпна жінка, вона проkлинає мене, бажає мені найriршого. Батько чоловіка з ранку до вечора бур чить. У всьому завжди я ви нна, але я не знаю, в чому зави нила? Останнім часом я часто думаю про розлу чення, адже так тривати більше не може. Я не виходила заміж, щоб стра ждати, щоб вони мене обра жали. Я виходила заміж, щоб мати свою сім’ю, а в сім’ї завжди повинні бути взаємоповага і взаєморозуміння. Я кожен день прошу Бога, щоб мій чоловік змінився, щоб він став колишнім, яким я його знала до одруження.
Я терпіти не можу його сім’ю, кожна наша зустріч закінчується сkандалом. Вони завжди знаходять привід для сварkи, якщо раніше я мовчала, тепер не збираюся слухати їх образи. Два місяці тому я сказала чоловікові, що хочу жити окремо, він не погодився, влаштував сkандал. Я з дитиною переїхала до моїх батьків. Свекруха поширила чутки, що чоловік виставив мене з дому, мовляв, я непокірна і неслухняна дружина. Вчора мені подзвонив мій чоловік і попросив повернуться. Напевно, зрозумів свою помилку. Не знаю навіть, що робити?
