Алевтина сиділа біля моrили чоловіка і розмовляла з ним, як раптом чоловік на сусідній ділянці почув її. Це стало доленосною зустріччю.
– Андрюша, я собі поряд з тобою місце куnила. Рівне, сухе. Андрюша, я хочу твій верстат та інструменти Миколі, сусідові нашому, віддати. Він мужик рукастий, до діла їх прилаштує. А так вони займають місце, – так говорила Алевтина, розчищаючи могилу чоловіка від бур’янів. На сусідній ділянці чоловік, який протирав пам’ятник, почувши слова жінки, підійшов до […]
Продолжение...