Всі навкруги дивувалися, як Люда уживається з таким жадiбним Федором. Він економив на всьому, на чому тільки можна. Спочатку Люді було соромно ходити з чоловіком у гості, він сидів за столом до останнього, поки всі салати і гаряче не буде з’їдено. Навіть якщо йому вже не лізло, він все одно намагався з’їсти більше, ніж може. […]
Продолжение...
Семен підвівся рано і почав вбиратися в квартирі. Адже після обіду треба привезти дружину троянду з пологового будинку з маленьким сіном. Загалом Семен ще рік тому навіть не замислювався над весіллям. Але все так само собою склалося, що тепер він не виявляв свого життя без коханої Розі. Його друг Вася постійно скаржився на дружину, то […]
Продолжение...
З Олегом у цивільному шлюбі ми живемо 4 роки. Але нещодавно ми вирішили, що хочемо все-таки офіційно одружитися. Подали заяву в РАГС і нам дали ще місяць на роз думи. Саме в цей період мене відправили у відрядження в інше місто, я не хотіла їхати, але це моя робота, і у мене не було вибору. […]
Продолжение...
Її звали ніжним ім’ям Фанні. Щосуботи вона приходила на обід до племінника та його сім’ї. Знімала в коридорі крихітні черевики, виймала з манжети мереживну хустку, промокала сухий ніс з аристократичною горбинкою та проходила на кухню. Там віддавала незмінний пиріг «Мрія» і йшла довго та старанно мити руки. За собою залишала нитка запаху сухого листя, просоченого […]
Продолжение...
Олексій стояв на вулиці біля будинку. Він не хотів заходити додому, знав, що дружина на нього накинеться з докорами. Але подітися було нікуди, він замерз. -Знову пізно прийшов. Де ти був? Чому ти приходиш так пізно? – кричала Наталя. Олексій нічого не відповів. Він дивився за жирне волосся дружини. «Коли вона встигла так розпустити себе. […]
Продолжение...
Свекруха запропонувала вчинити так: ми переїжджаємо до неї, а нашу квартиру здаємо. Діватись не було куди: погодилися. Коли чоловік був удома, всі з нами сюсюкалися. Але варто йому вийти – мене відразу ставили на своє місце. Навіть підходити до холодильника не дозволяли. Я довго плакала перед чоловіком, намагалася йому все пояснити. Він не міг повірити, […]
Продолжение...
Наталя Михайлівна сиділа у кабінеті у чоловіка. Вона любила проводити там час. Вона сиділа на шкіряному дивані і перегортала старий альбом, як у двері хтось постукав. – Здрастуйте, я Соня внучка вашої подруги Віри Фролової. Я в Москві вчуся, чекаю черги на гуртожиток, а поки що я могла б пожити у вас? – сказала дівчина. […]
Продолжение...
Іра всім хвaлилася, що у неї ідеальний чоловік: без шkідливих звичок, ходить у басейн, стежить за городом, вбирається вдома – та й з тещею у найпрекрасніших стосунках. Взагалі живота немає, навіть кубики преса видніються. Він чудово готує, а поcваритися з ним – непосильне для Іри завдання. Якось вони поїхали в гості до давнього товариша Борі. […]
Продолжение...
Чоловік часто називав Ганну “Марфою”. Кутаючи її в ковдру, натягуючи шарф на голову Юра з любов’ю вимовляв “моя Марфушенька”. Волосся у Ганни все життя довжиною до пояса, щоки кров з молоком, сірі очі, тепла посмішка, кирпатий носик. Того дня у офісі з’явилася Єлизавета. Висока, струнка, джинси в обтяжку, сережки до плечей, асиметрична стрижка, модна, зарозуміле […]
Продолжение...
Олена жила поруч із нами. У родині п’яниць. Вони шyміли, бувало, вночі стукали до нас, будили Сашка. Олександрі поставили діаrноз у 8-річному віці. З того дня ми практично жили у ліkарнях. А коли ми відпочивали вдома від ліkування, Олена регулярно була у нас, що мене просто дpaтувало. Але я мовчки зносила, аби Сашенька почувалася добре. […]
Продолжение...