У моїй мами в житті з речей було все. Тільки вона ніколи цим не користувалася. Батько часто їздив у від рядження. Звідти він привозив для неї гарні сукні, костюми, неймовірні вбрання. Мода на заході наставала раніше, ніж доходила до нас. І в той момент, коли у нас ставала модною якась кофточка, то у мами такої кофти було штук 5. Те саме було і з посудом. Мамі надарували багато гарних вазок, тарілочок. У нас були філіжанки в квіточку, гарні сервізи. Але мама все складала у шафу і не користувалася. Говорила, що гарний посуд потрібний для особливого випадку. Мама мала подругу, яка часто літала до Франції. Звідти подруга привозила для мами дорогі парфуми. Вони так смачно пахли. Вистачало лише кілька крапельок на одязі,
і сукня могла пахнути весь тиждень. Причому, у нашому місті, та що вже казати, у всій країні таких духів було не відшукати. Але мама дбайливо зберігала всі тюбики і нічим не користувалася. Нещодавно моєї мами не стало. Вона так і не дочекалася того особливого моменту, коли можна було носити гарні сукні, пахнути, як найніжніша троянда, пити з елегантних стаканчиків. Мама економила все життя і користувалася дешевкою, хоча в шафі у неї зберігався справжній сkарб. Після її відходу мені довелося роздати своїм знайомим дівчатам мамині духи та косметику. Вони просто пищали від радості, коли побачили, яку дорогу та фірмову продукцію я їм віддаю. Мені шкода, що мама так і не зрозуміла, що треба жити тут і зараз, а не існувати у вічному режимі очікування.