Я опинилася в критичній ситуації після того, як вия вила, що мій чоловік Юрій зраджував мені з іншою жінкою протягом двох років. Незважаючи на мій початковий гнів, я вибачила його, бо була на сьомому місяці ваrітності і потребувала його присутності при народженні нашої дитини. Я повністю зосередилася на народженні моєї здорової дівчинки і сподівалася, що минуле залишилося позаду.
Однак моєю сусідкою по ліkарняній па латі ви явилася жінка, з якою Юрій зраджував мені, і вона теж була ваrітна. Я була засмучена цим збігом. Як результат, мої пологи почалися передчасно через стрес. Але, на щастя, моя дочка була здорова, і нас перевели до післяпологового відділення. Зоряна, коханка мого чоловіка, народила хворого хлопчика. Вона одразу ж написала від нього відмову і поїхала додому дорогою машиною. Моє серце боліло за дитину, яка була невинною і заслуговувала на любов і турботу.
Я зателефонувала Юрію і переконала його взяти опіку над хлопчиком, бо хлопчик заслуговував на те, щоб у нього були батьки, навіть якщо рідна мати покинула його. Медсестри були щасливими після мого рішення. А невдовзі хлопчик почав одужувати під нашим наглядом. Хоча Юрій завдав мені болю, я знала, що дитина ні в чому не винна і заслуговує на люблячу родину. Зрештою, наші дії визначають нас, і я пишаюся тим, що вирішила дати цьому маленькому янголу шанс на краще життя.
