Іван з Ніною одружені давно. До весілля вони зустрічалися, то сварилися. Завжди якісь причини. Вірніше — якась причина. До Ніни Іван зустрічався з Кариною. Та дівчина завжди з’являлася в невідповідний момент. Як тільки Ніна з хлопцем збираються разом, щоб іти гуляти, обов’язково зустрінуть Карину. Так трапляється, що Карина то ногу підвернє, Іван несе її на руках до таксі, бо більше нікому. При тому просить, щоб Іван їхав з нею, до квартири дійти, щоб допоміг. Ніна розгорталася і з гордо піднятою головою швидко йшла в іншому напрямку. Місяць Іван бігає навколо Ніни з квітами, щоб простила йому. Адже він не винен, що Карині нікому допомогти. Так тривало довго. Те сваряться, то миряться. Причина сварок тільки Карина. Ніна вже хотіла виїхати з міста, бо нічого не змінюється. Все як зазвичай. Про кохання розповідає Ніні, а носиться з Кариною. Коли Ніна зважилася виїхати, почула новину: Карина виходить заміж і їде з новим чоловіком в столицю. Тільки після того, як вона поїхала, відносини Івана і Ніни налагодилися. Вже через півроку вони святкували весілля. Жили добре. Чоловік, можна сказати, носив свою дружину на руках. У них все складалося добре. Купили квартиру. А Нінину, яка дісталася від її бабусі, здавали квартирантам. Все ж дохід. Живуть вони вже вісім років.
Донечка Настя, якій виповнилося сім років, ходить в перший клас. Сьогодні дзвонила її вчителька, і сказала, що дівчинка захворіла. У неї піднялася температура. Тому бажано, щоб раніше забрали її додому. Ніна подзвонила Івану. Казала, щоб забрав Настю зі школи і привіз до неї. Увечері після роботи, заїде і разом поїдуть додому. Іван пообіцяв. Але через десять хвилин дзвонив, казав, що не може, щоб сама поїхала за донькою. Ніна відпросилася на годину. Поїхала в школу. Настя і справді виглядала не дуже добре. Медсестра сказала, що дала таблетки від температури. Зараз дівчинка почуває себе краще. Ніна знову дзвонила Івану, не везти ж хвору дівчинку в автобусі. Чоловік казав, що він до сих пір зайнятий, нехай Ніна сама що-небудь придумає. Тим більше, що вона вже в школі. Нічого Ніні не залишилося, як викликати таксі, так швидше. До вечора Настя лежала на дивані у мами на роботі. Добре, що там є, де полежати. Зараз пішли такі дні, що Ніну не відпустили раніше з роботи. Термінове замовлення потрібно виконати. Тому і сиділи до вечора, поки Ніна все полагодила. На наступний день попередила. Не вийде. Лікуватимо дочку. Тому що вже і кашляти почала. Вранці підуть до лікаря. Якщо потрібно, то піде на лікарняний. Адже сьогодні зробила всю роботу. В кінці робочого дня зателефонувала Іванові, запитати, звільнився, чи довезе їх додому, або знову самій щось придумувати.
Чоловік пообіцяв, що незабаром під’їде. Хвилин через десять. У призначений час Ніна у вікно побачила машину чоловіка. Вони з Настею одяглися і вийшли до нього. Ніна стала як укопана. У машині чоловіка на передньому сидінні сиділа Карина. Вона посміхалася і переможно дивилася на Ніну. — Привіт, — сказала вона і продовжила, — а мені сьогодні Іван весь день допомагає. Я приїхала вчора ввечері. А сьогодні з самого ранку мені потрібно зібрати всі документи на будинок. Ось Іван мене і возив, щоб я встигла. Ніна слухала, дивилася на Івана і розуміла, що Карина говорить правду. А як же вона з хворою донькою катається по місту в таксі, а він катає свою колишню коханку. Може, вже дружину? Іван підганяв Ніну, щоб вона швидше сідала в машину. Потрібно Карину везти ще в одне місце. — Ти, Іван, вези Карину, а ми з донькою на таксі доберемося, — сказала Ніна і викликала таксі по телефону. — Добре, — сказав Іван, завів машину і поїхав. Дзвонить чоловік: — Ніна, ви де? Я приїду заберу вас? Я вже звільнився. — А ти вже назовсім вільний, — в трубку відповідає Ніна і вимикає телефон. Вона приїхала до подружки. Попросилася пожити два тижні, поки з’їдуть квартиранти: Ніна з ними домовилася. А чоловік хай і надалі возить Карину, якщо рідна хвора дочка на другому плані.
