Я прекрасно пам’ятаю свого батька. Він вічно випи вав і не рідко піднімав руку на мене і на маму. Мама завжди намагалася мене захистити і приймала всі удари на себе, а я тоді ще не розуміла, чому мама все це терпить. Пізніше я зрозуміла, що мама все це терпіла заради мене. Хоч би яким не був батько ал коголі ком, він заробляв непогані гроші і годував сім’ю.
Коли мені було 13 років, батько одного разу не повернувся додому. Зазвичай він частенько затримувався після роботи з друзями, але завжди під ніч приходив додому. Але на цей раз він додому не повернувся — навіть під ранок.
Мама повідомила в пол іці ю, але вони веліли чекати три доби. Через 2 дні тато з’явився. Він прийшов додому і почав збирати свої речі. Разом зі своїми шмотками, він прихопив плеєр і кілька маминих золотих прикрас, включно з обручкою. Мати намагалася його зупинити, але він відмахувався і кричав на неї. За всі ці роки він не те що б не допомагав нам фінансово, він навіть жодного разу не подзвонив нам на день народження.
Зараз мені 25 років. Мама в поодинці виростила мене і дала мені все необхідне в житті. Я отримала вищу освіту і знайшла непогану, високооплачувану роботу, яка мені до душі. Зараз мама живе одна, а я допомагаю їй як у фінансовому плані, так і в побутовому. Нещодавно з’явився мій батько.
Він прийшов до мами і просився назад. Виглядав він як ніби років 5 жив на вулиці. Я ні крапельки не повірю, що він змінився, і повернувшись до мами — зробить її щасливою. Він і так був далеко не подарунок, але навіть не дивлячись на свою ал когол ьну залежність і рукоприкладство, він все одно кинув нас з мамою в складну хвилину.
За мамі видно, що вона хоче прийняти його назад, а я всіма правдами і неправдами намагаюся її відрадити від цього. Зараз я його вже не боюся і безпосередньо йому кажу, що він для нас ніхто і йому краще тут більше не з’являтися. Мама не зупиняє мене, але сама боїться що-небудь сказати. Маю велику надію, що мама не прийме його назад.
