Сестра близнючка вирішила залишити свою дитину із сестрою у полоrовому будинку. Все життя вона дякувала собі за це рішення.

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Аліна та Альона були сестрами-близнюками, які з 11-ти років росли у дитбудинkу. Їхніх батьків не ста ло після Д Т П. Сестри завжди стояли горою один для одного. Вони ніколи не відходили один від одного ні на крок і були опорою один для одного за будь-яких життєвих обставин. На щастя, їх ніхто не уси новив, і вони отримали 2-кімнатну квартиру від держави, де мешкали разом.

Вони ще змалку знали, якщо вони собі не допоможуть — ніхто не допоможе, от і вирішили вступити на заочне і влаштуватися паралельно на роботу. Аліна першою знайшла собі роботу, а потім Альона підключилася.
Вони заробляли пристойні для себе гроші, яких вистачало на елементарні потреби. Потім Аліна зустріла Руслана, і вже за 4 місяці пара розписалася. Вони сяяли від кохання, а Альона дивилася на сестру і раділа.

До речі, про Альону. Особисте життя в неї не складалося. Вона міняла чоловіків частіше, ніж міняла манікюр. І ось такий спосіб життя дав свої плоди. Альона заваrітніла одночасно з Аліною. Перервати вагітність Альона не наважувалася, адже розуміла, що швидше за все вона все життя присвятить кар’єрі, а там уже часу на дитину не залишиться. Треба було перестрахуватись, грубо кажучи.

Сестрам залишалися лічені дні до полоrів, коли Аліна з Русланом перекинулися машиною. Дитина не вижила… Аліна з чоловіком були непритомні. Коли Альона дізналася про це, у неї відійшли води. Вона наро дила двійнят: хлопчика та дівчинку. Альона знала, що, вийшовши з тяжкого стану, сестра не переживе втрату довгоочікуваної дитини, адже перед цим у них із чоловіком не виходило заваrітніти.

Вирішила: віддати хлопчика сестрі. Про це Альона повідомила акушерку. Все було підлаштовано на найвищому рівні. Про те, що трапилося ні Аліна, ні Руслан не дізналися. Альона спостерігає, як зростають її діти. Вона щоразу, бачачи, як маленький Андрій радіє життю у повноцінній, люблячій сім’ї, бачачи, як блищать очі сестри щоразу, коли вона розповідає про успіхи сина, дякувала собі за таке рішення.